♨ Я народилася за часів Радянського Союзу і сповна зазнала впливу комуністичної ідеології, хоч, на щастя, недовго, але вистачило на півдитинства. Жовтенята, піонери, дитячі книжки про вождя, суботники, новорічні ранки з червоною зіркою на ялинці... Нарешті це все позаду, хоча деякі мріють повернутися у ті часи, але за чим?
♨ У цій книзі Петр Сіс намагається розказати своїм дітям, та й усім іншим читачам, як воно було зростати у комуністичній Чехословаччині. Створюючи мальопис, автор показує, що насправді відбувалося у суспільстві, у школах, на концертах, і чого в цей час прагнула його дитяча душа. Що хотілося і що доводилося малювати, читати, слухати, вдягати, робити. Як виглядало його життя за СТІНОЮ, яка відрізала Радянський Союз від усього світу.
♨ На щастя, Чехословаччина була під радянською владою не так уже і довго, порівняно з Україною. Тож Петр встиг за свого життя застати не лише зведення стіни, а й її знесення. Можливо саме тому книга вийшла досить оптимістичною, незважаючи на всі ті події, що описані в ній, а можливо я її порівнювала з історією України і просто заздрила автору та всім його співвітчизникам.
♨ Читати цю книгу було досить незвично. Говорити або читати на подібні теми досить непросто і навіть неприємно, проте автор дуже делікатно, обережно, по-дитячому спробував привідкрити перед читачем, особливо юним, завісу минулих червоних літ.
♨ Для чого ця книга і чи потрібна вона дітям? Вирішуйте самі, я лише наведу одну цитату:
"Стіна, яка довгі роки розділяла Берлін і цілу Європу,- на щастя, вже тільки спогад. Але деякі спогади потрібно зберігати. Як повідомлення про минуле. Як попередження на майбутнє. Хоча одна стіна впала, інші лишилися, виникають нові. У всьому світі. Стіни символічні, ідеологічні й справжні. Стіни страху, несвободи і підозри. Стіни, без яких наше життя могло би бути вільнішим і щасливішим..."
♨ Вдячна "Видавництву" за таку книгу! Вони, як завжди, піднімають надзвичайно болючі, але такі важливі теми.
