Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства. Втім, розмовою це назвати важко, бо «немовлята» ще не навчені навіть говорити. Але ми мусимо бути вдячними Голему хоч би за те, що він, на відміну від Чесної Гані, зволив сказати нам осоружну правду про нас самих і наше місце відносно «тих розумів, які чекають у мовчанні». Принаймні це хоч мало би нас втішити.
Котолог
