Все літо наче ніч одна. 100 оповідань. Том 2. Книга 1

І так, я це зробила. Перші 50 оповідань прочитані. Враження неоднозначні, бо навіть для мене це забагато)

Отже, це перша книга, оповідання у якій дуже різнопланові: фантастика (космічні, марсіанські тощо), Ірландія, горор, містика, стара Америка. Але усі вони пов'язані з літом.

Мені найбільше до душі були розповіді про простих людей, їхні думки, мрії, сподівання. На щастя, вони з'являлися, коли руки, чи радше сказати - очі, опускалися (тобто заплющувалися) і рятували становище.

"Цим ти нічого не зарадиш,- провадив містер Бентлі, помалу попиваючи чай. - Хоч би що ти робила, аби лишитися колишньою, ти однаково будеш тільки такою, яка ти є тепер, сьогодні. Час має гіпнотичний вплив".

Усі ці розповіді подаються перемішано, що мені не дуже подобається, велика кількість з них відверто песимістичні. А це точно не моя стихія)

Наступну книгу (ще 50 оповідань) читатиму по 5 в день, паралельно з іншими книжками, може, краще піде. Тим більше, що і сторінок там значно менше)

Якби ці історії були переважно добрими, можна було б рекомендувати читати по одній на ніч, якраз би на літо вистачило. А так, навіть не знаю. Хоча деякі з них просто суперові!

Розпочну з того, що я чомусь побоювалась братись за книги цього автора. Раніше читала лише оповідання "Усмішка", яке справило на мене дивне враження.
Але цього разу я зважилась!Це збірник оповідань( їх тут аж сотня) в двох томах. Я взяла другий через неуважність 😁.

Оповідання є різних жанрів: містичні, горорні, психологічні, фентезійні, ліричні, фантастичні. Далеко не всі оповідки мене захопили, деякі пройшли повз, але ті, що зачепили, вразили в самісіньке серце. Глибокі, філософські, в них багато роздумів про сенс життя, його швидкоплинність.Читаючи, я неочікувано натрапляла на такі неймовірні одкровення, які захоплювали мої думки і проникали в душу.

Про що вони?
🔆Про самотніх людей-привидів, які бродять поміж нас, але ми їх вперто не помічаємо;
🔆Про те, що коли в нас вірять, то ми здатні творити чудеса;
🔆Про машину часу, яка може повернути нас у минуле, повне радості та веселощів;
🔆Про те, що перед тим, як когось прощати, мусимо найперше пробачити собі;
🔆Про самотність, яку часом відчуваєш через байдужість близької людини;
🔆Про те, що муштра - не найкращий спосіб виховання дітей;
🔆Про шанс сказати найважливіші слова своїм померлим родичам;
🔆Про те, що найжахливішими драконами на землі є все ж таки люди.

Ці оповідання викликали в мене зачудування, смуток, співчуття, змушували сміятись і щиро плакати.

Вважаю своє знайомство з творчістю автора досить вдалим! Вкотре переконуюсь, що треба бути відкритішим до чогось нового і незвичного, бо саме так можна натрапити на щось дуже особливе😊