День, що навчив мене жити

"Шукай радше в собі божественне, ніж в інших диявола"

Трохи сентиментальна, місцями простенька,
але світла і добра книжка про важливе.
"День, що навчив мене жити" Л. Гунель від - це одна з тих історій, які варто читати влітку на березі моря, річки або десь поміж гір біля розведеного вогнища. Бо вона легка, ненав'язлива, динамічна і водночас надихаюча та життєствердна. А ще вона може чудово вписатись у похмурий настрій і розпалити азарт до читання, коли його починає бракувати.
Словом, мені до рук ця книжуля попала більш, ніж вчасно.

В центрі сюжету - перспективний чоловік, бізнесмен, розлучений батько на ім' я Джонатан. В погоні за вдоволенням власних безкінечних примх він давно вже втратив себе, хоча досі цього не помітив. Але нашому герою пощастило! - є дехто, хто це таки побачив і знає спосіб, як допомогти Джонатанові віднайти себе.

Окрім того, в романі "День, що навчив мене жити" є ще кілька перепитій, довкола другорядних героїв: непереможного тенісиста, який врешті програє; недолугого відео-блогера, що раптом втрачає популярність через свої пахабні відосики; а також хитрого бізнес-партнера, який вирішує заграбастати собі все.

Мені дуже сподобалось, що цю книжку можна розібрати на купу невеличких цитат, простих і житейських істин, аби часом діставати її з полиці і нагадувати собі, як жити.

📍"Світ - це наслідок наших індивідуальних вчинків"
📍"Оскільки ми всі поєднані, боротьба проти інших - це, власне, боротьба проти самого себе"
📍"Благополуччя залежить від душевної рівноваги. Душевна рівновага - ось ключ. Знати, ким ти є, бути таким на повну силу й щомиті, відмовлятися бути кимось іншим"
📍"Бог сміється з людей, які журяться наслідками, причини яких їм так подобаються"