Книга Тетяни Трофименко, літературної критикині, або ж критикиці, як її називають у літсередовищі, присвячена знаковим романам, які відображали реалії доби й фіксували стильові й світоглядні зміни в мистецтві. Романи, які розповідають нам про життя й головні проблеми українців від ХІХ до першої третини ХХІ сторіччя.
Авторка осмислює твори Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ольги Кобилянської, Валер’яна Підмогильного, Івана Багряного, Ірини Вільде, а також романи Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Марії Матіос, Олександра Ірванця, Ірени Карпи та інших.
Це не канон, не есеї для підготовки до ЗНО, а насамперед спроба поговорити про жанр, про те, як ідеології та суспільний процес впливають на творчість, а також про те, чому й досі точаться дискусії про «великий український роман».
