Автобіографічна повість «Чорний – це колір» – перша книга швейцарської письменниці Ґрізелідіс Реаль, що охоплює події з її життя на початку 60-х. Після невдалого шлюбу мати чотирьох дітей опиняється у скруті – безробіття, злидні, туберкульоз, погрози соціальної опіки відібрати дітей. У сподіванні на краще життя вона тікає до Мюнхена разоміз дітьми і чорнимамериканським коханцем, який страждає від нападів шизофренії, але не полишає спроб штудіювати медицину.
Без грошей і документів у неприязній до нелегалівНімеччині на неї чекає нелегка доля. Щоб заробити дітям на шматок хліба, вона спершу тиняється нічними вулицями, щоразу наражаючись на небезпеку, а потім опиняється у підпільному борделі. Приязнь до американських чорних солдат, серед яких трапляються щирі приятелі і фантастичні коханці, дружба з циганською родиною, що дивом вціліла у таборах смерті, а згодом – допомога своїм колегам-повіям та іншим знедоленим, викинутим на соціальні маргінеси людям – ось що допомагає вижити навіть у найкритичніші моменти життя, як неодноразово зізнається сама Ґрізелідіс, героїня цієї сповіді.
Зимова підтримка
Нацкешбек
Котолог
