Усі ми абсолютно впевнені, що злочинність – це погано. Тому протягом тисячоліть запекло боремося з нею всіма можливими способами. Але, попри величезні витрати на правоохоронну систему, злочинність чомусь не зменшується, змінюються лише способи злочинної діяльності. А може, злочинність – це постійний природний супутник людства, спосіб досягнення якогось результату для якоїсь частини людей?
Автор дає інше, відмінне для звичного розуміння, поняття злочинності і того, хто насправді є «злочинцем». Аналізується (не)ефективність протидії злочинності, яка полягає зазвичай лише у розширенні заборон, збільшенні числа правоохоронних, контролюючих органів та посиленні покарання. Нерозумність такого підходу доведено історією людства.
Книга є підручником і водночас белетристикою для широкого кола читачів.
