Класик польської літератури, почесний академік Петербурзької Академії наук, Генрік Сенкевич (1846— 1916) був блискучим історичним романістом. Подібно до Гюго, Дюма, Толстого він зумів описати великі події минулих епох, приділивши увагу й особистості людини — творцеві цих подій. «Quo vadis» («Камо грядеши») — один з його найкращих історичних романів, який приніс автору світову популярність і багато в чому посприяв присудженню йому Нобелівської премії з літератури в 1905 році.

Перше століття нашої ери, імператорський Рим часів напівбожевільного Нерона, одержимого манією величі, початок становлення християнства — релігії, що оголошена поза законом і зазнала переслідувань. Сенкевич розповідає трагічну історію кохання римського аристократа до гнаної владою християнки. Читач побуває на оргіях у палаці Нерона і на нічному кладовищі, де проповідує апостол Петро; на вулицях охопленого пожежею Рима і в підземній в’язниці, де живцем поховані сотні невинних. Унікальна за своєю силою та масштабністю історична епопея «Quo vadis» була багаторазово екранізована і завоювала славу одного з неперевершених шедеврів світової літератури.