Ця книга - найкраще, що я прочитав в 2021 році. І одна з тих, які з часом захочеться перечитати.
Історія протистояння християнства, що зароджується, з язичницькою релігією. Історія не хрестових походів, де меч насаджував віру, а історія того, як справді християнство має благовіститися.
Це історія про те, як «зерно гірчичне» Євангелія потрапляє на ґрунт душ людських, і немов закваска, покладена в три міри борошна, заквашує все.
Книжка дуже сильна тим, що дуже образно показує всю контрастність християнських цінностей по відношенню не тільки до цінностей язичницького світу, а й освіченого Риму з його філософськими течіями. Книга чудово передає дух епохи й атмосферу першого століття християнства.
Але ще книжка цінніша тим, що ще раз нагадує християнам про те, якими вони мають бути, і робить це дуже образно. Що означає «милості хочу, а не жертви»? Що означають слова «По тому дізнаються всі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою»?
Будучи християнином і порівнюючи себе з християнами в цій книжці, я приходжу до невтішного висновку, що я, порівняно з ними, не гідний називатися християнином.
Книга показує красу християнства і його силу.
Ті ж читачі, які не цікавляться християнством або цікавляться тільки як віхою в історії, зможуть просто насолодитися якісним історичним романом.