Школа Добра і Зла. Світ без принців. Книга 2

Новий день, новий відгук. І сьогодні це друга частина з серії книг «Школа добра і зла. Світ без принців» Зомана Чейнані💭

Ще в листопаді я познайомилася з першою частиною книги, переглянула фільм на Netflix і одразу зрозуміла, що буду читати продовження. І скажу чесно, друга частина мені сподобалася навіть більше ніж перша!

Наші головні героїні, Софі та Агата, повертаються до свого рідного Гавалдона. Після того, як Директора Школи було знищено, вони можуть закінчити свою казку та прожити «Довго і Щасливо» вдома. Але все стається не так, як вони планували.

Агата починає розуміти, що її стосунки з Софі ніколи не зможуть замінити кохання принца, і саме тому вона хоче повернутися назад в школу, щоб все виправити. Як і в кожній казці, тут є як щасливі, так і дуже сумні моменти. І «Школа добра і зла. Світ без принців» не стала виключенням. Школа розділена, принци та принцеси ворогують між собою, а Казкар зник і тепер стає неможливим закінчити цю казку.

Автор настільки цікаво все закрутив, що одразу ж після останньої сторінки книги я пішла читати анотацію до третьої частини. Радію, що загалом є шість книг у серії, тому попереду на мене чекають класні пригоди у цьому казковому світі.

• – У цьому світі кожна дія має наслідки. Закінчення мають наслідки.

• – Але припустімо, ви не можете це побачити, – наполягала Агата. – Припустімо, ми можемо побачити те, що ви не можете?
– Але ж, люба, – Декан озирнулася, – іноді ми бачимо те, що хочемо побачити.

• З казками завжди так. Здалеку вони здаються гарними. Але коли наблизишся, в них усе таке ж складне, як у житті.

• – Пф, битися з монстрами дуже легко, Філіпе. Знайоме зло – ось чого потрібно боятися.

Перша книга цієї серії була більш цікавою. Таке відчуття, що чим далі йде історія, тим більш головні герої перестають бути схожими на самих себе. Чому Агата вважається хорошою, а Софі поганою по цій книзі так і не зрозуміло... Вони обидві є досить егоїстичними в своїх мотивах та діях. Тедрос - головний "принц" в цій книзі починає викликати більше негативних емоцій. І чому за нього б'ються всі дівочі серця історії (особливо головні героїні)???

Хоча позитивним є те, що ця книга звертає увагу підлітків на гендерні стереотипи та ролі. Звичайно, все це робиться невимушено та для більш дитячої аудиторії, проте такі аспекти теж необхідні в підлітковій літературі.