Міс Бенгалор

RDT оцінка
10.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
400 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
400 грн
1
Про товар
Код товару
101895
Видавництво
Рік видання
Вік
16+
Палітурка
Ілюстрації
Мова
Українська
Перекладач
Онисія Колесникова
Ілюстрації
Фелікс Делеп
Кількість сторінок
72
Формат (мм)
290 x 230 x 10
Вага
0.7
ISBN
9786177678839
Опис

Схована серед лісів у самісінькому серці Франції стоїть покинута ферма. Хоча ні, вона не покинута, тут вирує життя: будівництво, збір урожаю, постійні перевірки. Без людей, без них навчились жити. Колись вони зникли. Як? Чому? Ніхто не знає, та й серед клопотів нема часу думати про це.

Ця ферма або ж Замок тварин – вільна республіка, якою править бик-рекордсмен Сильвіо та зграя його вірних псів. Вони тримають всіх у страху перед вовками, які чигають у лісі. Час від часу хтось зникає: то вівця, то курка… Та серед клопотів немає часу думати про це. Достатньо просто боятись. Усі мусять працювати, не покладаючи лап і крил.

Та щось тут не складається. Куди зникає набуте постійною працею? Чому до президентського будинку нікого не пускають? І чому ніхто ніколи не бачив вовків?

Не вовків тут бояться, а вірних псів президента, бо саме вони карають мешканців за провини.

Виснажена біла кішка міс Бенгалор відчуває, що так далі тривати не може, але боїться за своїх кошенят. Кролик Цезар, який за моркву тішить самичок, вірить, що от-от запалає. І хто ж запалить цю іскру, якщо не мандрівний співець…

Чи може одна кішка щось змінити? А якщо в неї будуть союзники? А якщо виявиться, що президент та його посіпаки аж ніяк не прагнуть загального блага? А якщо… цей графічний роман показує наш з вами світ?

Елегантний та глибокий мальопис, який комусь нагадає «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, а комусь сторінки недавньої історії, перенесе у світ, де боротьба можлива, було б кому боротись… 

Враження читачів
RDT оцінка
10.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
Котик
10
25.03.2025
Якщо ви читали «Колгосп тварин», то ви вже знаєте, як влаштоване життя у Замку тварин. Диктатор-бик, який називає себе президентом та відгороджений від інших тварин псами-гвардійцями. Поки всі працюють «на благо замку», вони готуються до чергового бартеру назовні, опікуючись лише власними вигодами.
Коли читаєш цей мальопис, ти відчуваєш злість, збентеження, безпорадність. Єдине, що допомагає — це надія. Тому що автори цієї історії в передмові зародили в читачах це зернятко.
Справедливість має перемогти. Дякую авторам за можливість перепрожити історію Дж.Орвелла з надією на добрий фінал.
Ви переглядали