Якщо ви читали «Колгосп тварин», то ви вже знаєте, як влаштоване життя у Замку тварин. Диктатор-бик, який називає себе президентом та відгороджений від інших тварин псами-гвардійцями. Поки всі працюють «на благо замку», вони готуються до чергового бартеру назовні, опікуючись лише власними вигодами.
Коли читаєш цей мальопис, ти відчуваєш злість, збентеження, безпорадність. Єдине, що допомагає — це надія. Тому що автори цієї історії в передмові зародили в читачах це зернятко.
Справедливість має перемогти. Дякую авторам за можливість перепрожити історію Дж.Орвелла з надією на добрий фінал.
Анонім
Котолог
