Графіка і слово, репортаж і художнє опрацювання майстерно поєднуються у цій важкій і болісній, але важливій книзі о подорожі одного іноземця до Чорнобиля. У 2008 році Емманюель Лепаж, француз, їде до України, щоб записати спогади і допомогти вцілилим і їхнім нащадкам розповісти їхні історії за допомогою візуального мистецтва. Люди, яких він зустрічає і моменти, про які він дізнається, творять зворушливу і приватну картину життя як перед трагедією, так і після неї. Тиша цієї книги і м'які, сіруваті ілюстрації, часто подібні до старих фотографій, водночас моторошно нагадують про наслідки втрати та дають дивний спокій і надію.