Я таки дочитала дилогію «Темна епоха» від німецької письменниці Забіне Шультер. Якщо перша книжка «Темна епоха. Загроза» читалась легко, то другу «Темна Епоха. Надія» вже дочитувала з труднощами. Навіть була думка покинуть. Давно не було такого відчуття обману. Ця дилогія попала в список мої бажанок, через дуже хороші відгуки. Такі цитати як «атмосфера темного середньовіччя з відтінком магії і містики», «почуття які рятують світ від загибелі», «миле магічне створіння» та «сюжет насичений емоціями, небезпекою та несподіваними поворотами» змусили мене придбати цю історію. Та як виявилось, все це лише рекламний блеф! Відчуття таке, ніби ті хто писав ці відгуки навіть не заглядали в книжку. Сама ідея досить оригінальна : портал в інший світ, магія Воїнів і Джерел яка протистоїть безтілесним тіням і магії темних. Але головна рушійна сила сюжету - відносини головних героїв, все інше лише картонні декорації. Війна людей і Темних, політичні інтриги, розслідування і пошуки зрадників це все тільки фон для розвитку історії кохання двох героїв. Так, їхня історія прописана дуже детально і якісно, але на фоні цієї історії втрачається все інше. Немає пояснень і опису світу, більше того описи місця де відбувається подія - єдиної столиці людей, що борються з темними, в різних місцях книжки суперечать самі собі. То з вікон палацу видно зовнішні стіни міста, то вона така велика, що навіть з висоти не видно їй кінця. Сама історія досить динамічна, але постійна циклічність «коротка бойова сцена + довга побутова сцена з життя героїв», втомлює і швидко набридає. Крім того, в обох книжках просто безліч логічних протиріч. Десь далеко існує фронт де люди стримують темних, і між тим темні щоночі штурмують стіни міста. І знову ж, за стінами міста небезпечно, темні і тіні роблять підкопи під стіни, але аристократія їздить відпочивати в заміські резиденції. В перших розділах розказується, що це місто єдиний оплот людей перед навалою темних, а потім виявляється є інші міста, а батьки героїні взагалі полетіли жити на острови де не буває тіней і темних. І так, тут зовсім немає «атмосфери темного середньовіччя», це майже наш час, з телебаченням, комп’ютерами та інтернетом, автомобілями і літаками. Тобто логічно, що повинна буди економіка та індустрія, яка створить автомобілі, комп’ютери, фільми і телебачення. Але це ж неможливо в межах одного міста, яке захищають всього 10 літніх Воїнів. Таких протиріч так багато, що я не назвала навіть десятої частини. З кожною сторінкою їх все більше і більше. Під кінець мене добило – пояснення Воїнів, як виявляється зручно координувати дії через радіо-гарнітуру, тобто вона є, вона давно створена, але от ніхто не додумався раніше її використовувати в бою. Я в шоці… До останнього сподівалась, що під кінець все стане зрозумілим і всі логічні протиріччя перетворяться в щось особливе. Та не судилось… Єдине, що дійсно добре описано, це історія кохання головних героїв та їх стосунки з друзями. Вона хоч і не оригінальна, але доволі насичена. Теплота дружби, любов, бажання, співпереживання, сумніви, страждання, гарячі «постільні сцени» і «миле магічне звірятко» - це певно єдине, що змусило мене дочитати історію до кінцю. Та я не розумію, навіщо було створювати цей нелогічний фентезійний світ, лише як декорацію для банальної love-story. Як висновок – не зачепило, історія мені не сподобалась…

Ця книга продовжує історію героїв, які намагаються вижити у темному і небезпечному світі, де надія здається майже примарною. У другій частині з’являється більше світла, віри в краще, і це додає історії ще більше глибини. Сюжет насичений емоціями, небезпекою та несподіваними поворотами, і я була в захваті від кожної сторінки. Книга прекрасно підійде для тих, хто любить фентезі з елементами драми, глибокими переживаннями і ноткою надії, яка допомагає не здаватись.

Захопливе фентезі, яке одразу переносить у похмурий і небезпечний світ. Історія про героїв, які намагаються вижити в умовах постійної загрози, тримає в напрузі від початку до кінця. Мені дуже сподобалося, як авторка створила атмосферу темного середньовіччя з відтінком магії і містики, де кожен персонаж має свою роль і характер. Сюжет наповнений несподіваними поворотами, і постійно цікаво, що ж буде далі. Книга чудово підходить для тих, хто любить похмуре фентезі з напруженою атмосферою і яскравими героями, які не здаються, незважаючи на труднощі.

Я так довго відкладала знайомство з цією дилогією, а виявилось що даремно. Нічого від неї не очікувала, а отримала доволі непогану історію. ⠀ У сучасному світі трапилась катастрофа і тепер магічні здібності і демони - це реалії наших ГГ. ⠀ Нік (красунчик, на якого неможливо не пускати слинку?) - Воїн, захищає людство від потвор. ⠀ Ліз - звичайна «нова сусідка», яка поступово все більше і більше поринає у нове середовище і життя Ніка. ⠀ Задум дуже класний: мені сподобалась ідея із порталами, через які у світ потрапляють чудовиська; сподобалось, як розвивається любовна лінія; дуже полюбилася другорядна героїня, яка все намагається побудувати свої ЛГБТ відносини❤️ ⠀ Тут ми не зустрінемо стрімких сюжетних поворотів на кожній сторінці (що для мене і стало мінусом), але читати від цього нудніше не стане. ⠀ Трохи наївна, трохи затягнута, але точно варта уваги вийшла історія у Шультер.

"Колись наш світ був мирний... Принаймні досить мирний, щоб у ньому можна було жити щасливо. Ніхто не мусив дрижати зі страху, простуючи вночі темними вулицями, парками чи полями, і не мав замислюватися про те, чи встигне вчасно сховатись у безпечній будівлі. Ніхто не питав себе, чи переживе наступний день". ?️Ліз переїжджає на нову квартиру. Тут значно безпечніше, ніж там, де вона жила раніше. Тим паче, що близько до резиденції уряду, а на вулицях патрулюють Воїни, що захищають місто від тіней та Темних, які під покровом ночі намагаються проникнути в столицю та похитнути спокій містян. Неочікуване знайомство з сусідом на ім'я Нік змушує серце Ліз гучно битися, а його тепла та водночас самовпевнена посмішка не дає їй спокою. ⚔️Це романтичне фентезі мені дуже відгукнулось. Воно до щему співзвучне з нашим сьогоденням? Тут надзвичайно цікаві герої: ?️Воїни - балансують між життям і смертю, захищаючи територію від ворогів. ?Джерела - допомагають воїнам, мають особливі здібності. ?Тіні та Темні - потойбічні істоти, які проникають через необачно відкритий портал. ?Цербер - наймиліше створіння в цій історії - кіт, що схожий на мінілева з крильцями та розпушеним на кінці хвостиком. Захоплююча любовна лінія, напружені екшен сцени, чари, справжня дружба, зради та боротьба за мир і спокій чекають на читача в цьому творі. ?Ця магічна приємна історія не позбавлена глибоких сенсів. Вона надихає кохати всім серцем, цінувати близьких та відвойовувати кожен міліметр своєї рідної землі, відважно боротись допоки останній "темний" окупант не буде вигнаний або вбитий.

"Коли ти поруч, відкриваються просто немислимі можливості!" ?Ліз не може оговтатись після страшної втрати. Вона має розібратися в собі, бо почувається розгубленою. Хто вона: легендарне Джерело Нореана, зрадниця чи жінка, що зустріла кохання всього свого життя? Нік змушений змиритися з тим, що має дати їй час. Він дуже терплячий. Загадки, таємниці, страшні відкриття чекають на читача в цій історії, адже йдеться про зраду на найвищому державному рівні. Не бракуватиме й романтики, жорстоких битв та несподіваних поворотів. Чи вдасться довести невинуватість дівчини і вберегти її від смерті? ?Мої враження дещо змішані. Це романтичне фентезі з позначкою "16+"- майте це на увазі!? Чесно кажучи, спочатку мені було надто багато романтики, особистих стосунків героїв та замало фентезі. В останній третині я сповна змогла насолодитися вражаючим боєм між Темними та захисниками людства. Напруження мене не покидало. Чари та неймовірні перетворення захоплювали! Та всю свою любов я віддаю церберу Еремосу - муркотливому коту?, який за потреби перетворюється на велетенську крилату істоту, здатну захистити свого власника від небезпек. ? Ця історія ще раз нагадує, наскільки важливою є любов та підтримка коханої людини, взаємодопомога та виручка друзів в найтемніші часи, коли виявляється наша справжня суть, коли стає зрозумілим, хто є хто. ??"Тільки світло прожене темряву!"

Не дивлячись на попередження, я дочитала і другу книгу. І, чесно кажучи, не помітила різниці між ними. Обидві дещо прямолінійні, милі, романтичні, передбачувані - отже, легкі. Увесь час мені хотілося ускладнити сюжет). Зробити зрадниками неочікуваних героїв, думала, що, можливо, вбитий воїн насправді не вбитий, щоб додати "пікантності" любовній лінії. Але ніт, усе склалося так, як задумала авторка. Наші герої долали безліч фізичних і духовних перешкод на шляху до спокійного життя, відпрацьовували свої навики, підтримували одне одного, викривали зрадників і знищували ворогів. Бо людство мало вижити! "Усюди, де є скупчення людей, на жаль, є досить багато осіб, готових за владу й гроші продати власний народ. І хто, як не ми, покладе край усьому цьому?" Тому, якщо хочете легку приємну книгу - вам сюди. Хоча, мені здається, що авторка залишила натяки на продовження. Як думаєте, може ще буде?

Книга, яку я потребувала: легка, невелика за обсягом, з романтичним коханням та ще й фентезі. Тому і прочиталася за день. Про що вона: для людства настали темні часи у прямому сенсі цього слова. До них через портал з іншого виміру стали проникати Темні та їх поплічники (чи краще - їжа) тіні. На захист людства стали Воїни, які мають магічні сили, і Джерела, які і є джерелом магії. Звичайно, залишилися і прості люди. Одна з них - Ліз, яка якраз переїхала до міста, бо подруга посприяла отримати гарну роботу та квартиру у безпечному місці. Але сусід знизу, Нік, виявився не лише воїном, але й симпатичним хлопцем, та і його напарниця ще та штучка. А на роботі усе б добре, але Ліз відчуває до свого начальника паталогічний страх. Тобто, усе, як у житті. Добре, що є друзі, які допоможуть у скрутному становищі, навіть, якщо ти і не знатимеш про їхню допомогу. А ще навкруги панує зима і вороги стають дуже активними, бо Темні люблять темряву. Та люди не здаються. "Час перед Різдвом був по-справжньому прекрасний, а від запахів печених яблук, цукрової вати і кориці у Ліз майже потекла слина". Читається на одному диханні, А фінал такий, що відразу хочеться читати продовження. Чим я і займуся.