Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Книжка про молодість, студенство у такому чарівному Києві початку 2000-х, дівчат, що крім навчання мають ще купу інших не менш важливих справ: наприклад запланувати весілля одній з подруг, організувати Пластовий табір, врятувати історичну пам'ятку, розібратися з особистими проблемами. І все це з присмаком чар, допомоги незвичного фамільяра, з гумором, пригодами, позитивним фіналом — адже наші героїні не просто студентки, а ще й юні відьми, які тільки почали пізнавати відьомську науку. Дуже сподобалася обкладинка книжки, а перші сторінки зразу ж спонукали придбати і прочитати історію. Маємо харизматичних головних героїнь: Марину, Орисю, Елізу. Маємо цілу купу проблем у кожної з них і все ж вони вчаться з ними справлятися попри всі труднощі. І не забуваймо, оскільки вони відьми, то й мають крім особистого життя та проблем ще й професійні обов'язки зі знешкодження та приструненню різної нечисті. Лилик (вампір), що цікавиться архітектурою вийшов дуже харизматичним. Досить рідкісна тема порушена на сторінках книжки — тема асексуальності, що досить незвично саме для затишного фентезі. Досить цікаво в сюжет вплетено Пласт, його значення в житті деяких персонажів. Марина прийшла туди вже дорослою, але нам показано, як Пласт працює з підлітками, організовує вечори поезій, табори, допомагає у спілкуванні, налагодженні стосунків. Загалом маємо затишне фентезі з побутом та життям, гумором та іронією, які мені зайшли, тож придбала і наступну книжку авторки, а цю рекомендувала безлічі знайомих різного віку.
Анонім
На мою думку, “Діва, матір і третя” — це яскраве сучасне українське фентезі, яке сміливо поєднує магію з реальністю, гумор з глибокими роздумами, а буденність із пошуком себе. Головна героїня Марина — не типова відьма: вона живе в нашому світі, має друзів, організовує Пластовий табір, варить зілля, бореться за збереження архітектурної спадщини та пізнає себе. Сюжет захоплює у вир соціальної активності, відьомських практик і життєвих викликів, з якими стикається сучасна молода жінка. Головна цінність книги — це її щирість і відсутність надмірного пафосу. Авторка з повагою і приємною легкістю говорить про важливі теми: жіноче тіло, сексуальність та асексуальність, підтримку, стосунки, самовизначення. Водночас текст динамічний, живий і часто смішний. Книга підкуповує реалістичністю персонажів, милим фамільяром Людовиком, згадками творчості Толкіна і тим, що магія тут не відділяється від реальності, а лише підсвічує її. Я рекомендую цю книгу тим, хто шукає для читання щось легке, але водночас значуще.
Анонім
Темне (але від того не менш затишне) фентезі з трилерною напругою та дрібкою «сракоцентричного гумору»😼 Привіт, любителі книжок та котиків😽🐾 #кицікниголюбки визріли на відгук про другу книжку Юлії Нагорнюк «Відьма вмирає втретє». Авторка дуже нагнітала атмосферу щодо цієї книги, ніби-то вона скляна, тригерна та зовсім не схожа на «Діву, матір і третю». І що спільного у двох книг лише єдиний «відьмаверс імені Юлії Нагорнюк» і декілька згадок персонажів(-ок) першої книги. Що ж для нас спільного було значно більше😼 По-перше, незмінний та впізнаваний стиль авторки. Якщо вам зайшла «Діва...», то й «Відьма...» для вас буде як те, що лікар прописав😼 По-друге, гумор є в обох книжках. Він різний, бо залежить від того, хто жартує: майстриня каламбурів Орися чи саркастична жіночка вінтажного віку Юстина, але впевнені, що, читаючи «Відьму...» ви теж будете хихотіти. А «сракоцентрична лайка» від діда, то взагалі родзинка цієї книги😹 І хоч атмосфера у «Відьмі...» більш напружена, можна навіть сказати, що є напруга, притаманна трилерам, і ближче до фіналу передчуття чогось недоброго наростає все більше. Попри це, нам все одно було затишно😹 Адже тут і колорит сільського життя, і україномовний Київ, і ностальгія за доковідними часами. Що може бути затишніше?😼Декілька трупів на ту затишність не дуже впливають😹 Зрештою, ми отримали від цієї книги те, що хотіли і навіть більше. Адже проблематика персонажів в цій книзі вже більш серйозна: тут і головний герой, що звинувачує себе в усіх бідах на цій планеті, і важливість ментального здоров'я, і підліткові травми через розлучення батьків. Загалом, ми отримали величезне задоволення від читання, попри розуміння, що гепіенду в цій історії бути не могло. Для нас ця книга, як і перша, це однозначні 10/10🐠. Чекаємо, коли авторка напише «третю» книгу😻
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях