Нові відгуки

На мою думку, “Діва, матір і третя” — це яскраве сучасне українське фентезі, яке сміливо поєднує магію з реальністю, гумор з глибокими роздумами, а буденність із пошуком себе. Головна героїня Марина — не типова відьма: вона живе в нашому світі, має друзів, організовує Пластовий табір, варить зілля, бореться за збереження архітектурної спадщини та пізнає себе. Сюжет захоплює у вир соціальної активності, відьомських практик і життєвих викликів, з якими стикається сучасна молода жінка. Головна цінність книги — це її щирість і відсутність надмірного пафосу. Авторка з повагою і приємною легкістю говорить про важливі теми: жіноче тіло, сексуальність та асексуальність, підтримку, стосунки, самовизначення. Водночас текст динамічний, живий і часто смішний. Книга підкуповує реалістичністю персонажів, милим фамільяром Людовиком, згадками творчості Толкіна і тим, що магія тут не відділяється від реальності, а лише підсвічує її. Я рекомендую цю книгу тим, хто шукає для читання щось легке, але водночас значуще.

Темне (але від того не менш затишне) фентезі з трилерною напругою та дрібкою «сракоцентричного гумору»😼 Привіт, любителі книжок та котиків😽🐾 #кицікниголюбки визріли на відгук про другу книжку Юлії Нагорнюк «Відьма вмирає втретє». Авторка дуже нагнітала атмосферу щодо цієї книги, ніби-то вона скляна, тригерна та зовсім не схожа на «Діву, матір і третю». І що спільного у двох книг лише єдиний «відьмаверс імені Юлії Нагорнюк» і декілька згадок персонажів(-ок) першої книги. Що ж для нас спільного було значно більше😼 По-перше, незмінний та впізнаваний стиль авторки. Якщо вам зайшла «Діва...», то й «Відьма...» для вас буде як те, що лікар прописав😼 По-друге, гумор є в обох книжках. Він різний, бо залежить від того, хто жартує: майстриня каламбурів Орися чи саркастична жіночка вінтажного віку Юстина, але впевнені, що, читаючи «Відьму...» ви теж будете хихотіти. А «сракоцентрична лайка» від діда, то взагалі родзинка цієї книги😹 І хоч атмосфера у «Відьмі...» більш напружена, можна навіть сказати, що є напруга, притаманна трилерам, і ближче до фіналу передчуття чогось недоброго наростає все більше. Попри це, нам все одно було затишно😹 Адже тут і колорит сільського життя, і україномовний Київ, і ностальгія за доковідними часами. Що може бути затишніше?😼Декілька трупів на ту затишність не дуже впливають😹 Зрештою, ми отримали від цієї книги те, що хотіли і навіть більше. Адже проблематика персонажів в цій книзі вже більш серйозна: тут і головний герой, що звинувачує себе в усіх бідах на цій планеті, і важливість ментального здоров'я, і підліткові травми через розлучення батьків. Загалом, ми отримали величезне задоволення від читання, попри розуміння, що гепіенду в цій історії бути не могло. Для нас ця книга, як і перша, це однозначні 10/10🐠. Чекаємо, коли авторка напише «третю» книгу😻

Початок був дуже веселий, навіть подумалось, що можна було б зняти непоганий мокьюментарі ситком на кшталт "Чим ми зайняті у тінях"😁 Середина для мене трохи посіла сюжетно, я навіть застопорилася у читанні, але друга половина книги так мене поглинула, що я вже не могла відірватись! І справа не стільки у магічному антуражі, скільки у дуже важливій темі, яка й досі вважається табуюваною — дослідження жінкою власної сексуальності, особливо коли вона хоч якось відрізняється від "стандартної". Пані Юлія настільки добре прописала все, що відбувається з Мариною, що вона відчуває — аплодую стоячи👏🏻 За репрезентацію асексуальності — аплодисменти ще раз👏🏻 У мене була асексуальна партнерка, у мене близька людина є асексуалом, тому я знаю, наскільки важливо говорити про це, щоб "стандартні" люди не крутили пальцем біля скроні та не казали "та то ти просто не зустрів/ла того самого". У авторському післяслові дуже гарно про це написано💓 Я настільки прониклась темою асексуальності, Що відьомський сетинг якось для мене відійшов на другий план🙈 Або його і було не дуже багато🤔 Лише від однієї сцени мені дух перехопило і сироти по шкірі пробігли — те, що відбувалося паралельно з весіллям😉 Мені було мало пари Орися+Світич, хочу про них окрему історію😭 А ще про лилика, це рідкість, що мені сподобався вампір👀😁 Фінал мені ненавмисно проспойлерили букфрендині, тому я не здивувалася, хіба що трохи, бо замолоді вони для цього лайна😄

Написано легко і з гумором, читається швидко і в цілому розважає. Але біля легкого стилю також є кілька жорстких моментів, які додають історії серйозності. Сподобалось значно більше за Діву, матір і тд) Чудово допомогла перевантажитись з читацького відходняка від епічної великої книги, яку читала перед цим.

Чудова історія з нотками міського фентезі. В книзі є не тільки багато гумору, а й підіймаються питання над якими варто задуматися. Окремо дякую за назви розділів)

Ох і не очікувала я такого вайбу від цієї книги😅"Відьма..." це не таке ж комфортне, миле та тепле фентезі, як "Діва..." Тут все серйозніше, похмуріше та сумніше, хоча й жартиків та смішних фразочок не бракує. Але про все по порядку. Отже, події відбуваються в селі (більшість часу) у 2018 році. Головному герою Саші 18 років, і йому вистачає своїх підлітково-дорослих проблем. У сім'ї, на навчанні в особистісному розвитку. А тут ще й з'являється якась божевільна бабка, яка каже, що вона відьма, а Саша тепер її учень і також має стати відьмою (та-та, саме відьмою, відьмак то друге, не сюда😅). Попри міні істерику, шантаж бабки спрацьовує і Саша починає свій шлях учня у відьомстві🪄 Вайб цієї книги безумовно відрізняється від першої, і оскільки я цього не очікувала, то була, м'яко кажучи в шоці від деяких сюжетних поворотів. Протягом читання я прив'язалася до головного героя, переживала разом з ним, тривожилася, сумувала. Авторка торкається багатьох тем, що стосуються дружби, сім'ї, навчання, майбутнього. Як і в "Діві" вона охоплює широкий спектр життєвих проблем і присипає все ще дрібкою магії. А чи допоможе вона їх вирішити, чи ні, це вже треба читати, щоб дізнатися 😌 Мені заходить стиль авторки на всі 100%. Я обожнюю фентезі, люблю читати про українські реалії. До речі, на презентації хтось сказав, що життя в селі було нереалістично зображене (чи щось таке, точно не пам'ятаю). Так от, категорично не погоджуюся. Як людина, що виросла в селищі, запевняю вас, що це все правда😁 Жіночка, що грає роль ТСН, бєшені свині, рубання та складання дров, святкування дня народження, закрутки... Якщо ви не жили в селі, почитайте, щоб відчути цей вайб😅 І, як влучно зауважила пані Юлія на презентації, тут оповідь більш лінійна, ніж в "Діві". В нас є чіткі зав'язка, розвиток дій, кульмінація, розв'язка. Бо у "Діві" оповідь вільніша. Впринципі, і те, і те окей, але ось такий от факт про ще одну відмінність між цими двома книгами. До речі, щодо кінцівки. Знімаю пів бала. У "Діві" мені не сподобалася остання глава, а у "Відьмі" все трошки скомкано було. Буквально 20 сторінок до кінця, а в нас ще нічого не вирішено, і таке відчуття, що сторінок 50 ще десь загубилося. Особисто для мене все сталося надто швидко, і я хотіла б більше🥲

Цей рік у мене плідний на сучасне українське фентезі і я вже знайшла книгу якій можу віддати перше місце в категорії затишності. Історія трьох відьом вразила мене з першої фрази. І це я кажу абсолютно серйозно, бо як можна не звернути увагу на "Хоч, я йому піпіску відкушу?"😅. Далі виявилось що це дуже комфортна історія в якій дівчата-відьми живуть своє звичайне життя: здають екзамени, готуються до весілля, трохи ворожать і трохи втраплять в халепи. Але все це легко і без надмірного драматизму. В цій історії всі важливі сенси на поверхні і тому вона ідеальна для відпочинку. Авторка прямо говорить про дружбу, кохання, підтримку, прийняття себе та своєї природи і все це приправлене жартами від яких дійсно смішно, а не ніяково. Але якщо для вас важливо розібратися в системі магії та в магічних створіннях, то тут також все на поверхні: вони є, і просто прийміть цей факт) В будь-якій іншій книзі мене б засмутила відсутність детально написаної світобудови, але "Діва, матір і третя" для мене про інше. Вона про людей і за героями книги дійсно цікаво спостерігати (а на Орисю бажано ще й маячок поставити) 🤣. Чудова книга. Читайте обов'язково якщо ваш дах (як і мій) тримається переважно на серіалах типу "Друзі", "Офіс", "Теорія великого вибуху" та ін.🤭. І окрема подяка за "Володаря перснів" ❤️.

Це супер клас!!! Ідеальне, чудове, захоплююче українське гумористичне фентезі!!! Тонкий гумор, захоплююча історія і цікава інтерпретація відьомства та ковена в сучасному світі! Пізнаємо українське та насолоджуємось творами наших авторів!