По-перше, я дуже рада, що сучукрліт розвивається, і у нас зʼявляється все більше чудових історій. По-друге, ця книга - просто прекрасна у своєму сеттингу, з тим гумором і діалектами, які тут вписані😍 Я сміялась, я плакала, я закочувала очі - я повірила цим героям, повірила в те, що це можуть бути невигадані персонажі (або ні).
При цьому всьому, головна героїня - ну це якийсь жах😢 На початку книги вона викликає жалість, бо є жертвою абʼюзу і навіть не усвідомлює масштаби цього абʼюзу. Але далі… Спочатку хочеться її захищати, бо вона буквально тільки вибралась з тих же стосунків і ще не оговталась. Але ж її поведінка в 4-5 частинах ну така вже інфантильна і необґрунтована нічим, окрім її власних заскоків🙈 Отам реально вже хотілось сказати Ромчику - біжи, біжи поки не пізно. Оця драма з його «освідченням» Марічці така вже висмоктана з пальця була🤪 А цей скандал, що він їй не писав, поки вони не бачились кілька годин? Божее. Та ти ж просила просто секс, хоча хлопець попереджав, що закохався серйозно! І сама не знає, що вона хоче, але поскандалити треба.
Загалом, Ліна мені не сподобалась взагалі. Робила що хотіла, як хотіла, не думала про наслідки взагалі. Їй би пройти терапію після того Дена (та й після батьків теж), нормально пізнати себе, а тоді вже будувати стосунки.
От Ромчик мені сподобався🌚🥰 Ну просто уособлення моїх улюблених тропів - але то будуть спойлери - ну я тану)) Він стійко витримав всі оці заскоки Ліни, але сил йому надалі, бо щось мені підказує, що так просто вона не виправиться…
Друзі Ліни мені теж сподобались) Це та компанія, з якою хочеться спілкуватися та дружити протягом багатьох років. Вони і підтримували Ліну, але при цьому і вставляли мізки, то ж просто молодці)
Загалом, книга класна - літня атмосфера, український гумор і фразочки) Тож книгу буду рекомендувати💛
- От є недалекі люди, а ти вопшє за два кроки від цього.
Геніально, забираю собі🤭
Анонім
💠💠💠💠🔹/5
Слухала в аудіо і це був чудово проведений час, а як гордість брала, що це українська авторка і тепло на душі ставало від українського антуражу.
Щодо персонажів. Одразу було видно, що Рому писала жінка. От це такий рівень комфорту й ідеальності, що періодично ловиш себе на думці, що це вже занадто нереально (чимось нагадав чоловіків Алі Гейзелвуд). Мені трішки не вистачило його мінусів, адже всі люди мають баланс між ними. А от головна героїня якраз мінуси увібрала. Не скажу, що мені не сподобалося те як вона прописана, але під час прочитання з'являлися питання до неї та її поведінки десь після середини книги, вона частенько ще дратувала. От якщо в головного героя протилежності майже немає, то у головної героїні вони недостатньо поєднані. Але можливо тому вони і так добре поладнали (і досить швидко, що також мені нагадало Алі Гейзелвуд)
Мені сподобалося розкриття сімейних відносин і ця неоднозначність персонажів під кінець. Загалом, старання авторки дуже помітні, персонажі різноманітні, мразотність колишнього теж добре передалася. Як для дебютної книги це взагалі чудово, ті всі нюанси не сильно впадають у вічі і то більше вже моя прискіпливість. Історія загалом досить солодка і наївна з невеликими емоційними падіннями, тож чудово підійде на вечір розслаблення.
Анонім
Котолог
