4/5 Це така тепла, літня, справжня і дуже щира історія. Вона про дружбу, родину, кохання і те, як страшно буває дозволити собі кохати й бути коханою. Рія. Старша донька, яка звикла все тягнути на своїх плечах, завжди брати ситуацію у свої руки, усе розрулювати й розставляти по місцях. Це та сама подруга, яка планує й організовує подорожі, пам'ятає про все і не боїться відповідальності. Вона глибоко піклується про тих, кого любить, і, мов ведмедиця, готова захищати своїх людей. Але часто бере на себе надто багато й зрештою починає хитатися під вагою цієї відповідальності. Лесик стає її безпечним місцем — людиною, поруч із якою можна розслабитися, видихнути й хоча б ненадовго послабити контроль. Лесик. Турботливий, терплячий, надійний, спокійний і стабільний. Він той, хто обійме, вислухає, підтримає, не тиснутиме і просто буде поруч. Той, хто своїми вчинками, тихою присутністю й уважністю до дрібниць доводитиме своє кохання. Він — це довготривалі стосунки, впевненість у майбутньому, теплі обійми й затишні вечори. Їхня історія розпочалася з дружби й повільно, рік за роком, переростала у щось більше. Рія тікала від стосунків, боялася, що вони позбавлять її незалежності, що вона перестане бути собою, що її гіперопіка та тривожність зруйнує все те хороше, що будувалось роками. І Лесик якраз показував їй протилежне: справжнє кохання не забирає свободу, а дає відчуття безпеки. Їхні взаємодії сповнені хімії, взаємної пристрасті, вразливості і довіри. Дружба в цій книзі просто прекрасна. Затишні посиденьки в барі, жарти від яких смієшся до сліз, задушевні розмови, постійна підтримка, і люди, які стали другою сім'єю. Я дуже полюбила їхню "банду" і не хочу з ними розлучатись. Сім'ї обох героїв теж чудові. Хоч з мамою Лесика було мало взаємодій, але її знайомство з Рією і теплі посиденьки з сусідами мене розчулили до сліз. Це було так душевно, колоритно і по-справжньому, що я не могла втриматись, щоб не заплакати. Батьки Рії теж сподобались, я насолоджувалась тим як вони завжди діяли спільним фронтом, їхньою цілковитою підтримкою, ненав'язливою турботою і здатністю йти на компроміси. Так, вони теж робили помилки, але вміли їх приймати і вибачатись. То чому ж не 5? (Обережно, можуть бути мікро-спойлери) По-перше, тому, що я не люблю троп від друзів до закоханих, який триває роками і проходить через інші стосунки та інших людей. По-друге, мені не подобається, коли один закохується і усвідомлює свої почуття набагато пізніше за іншого. Це просто не моя історія, тому я дуже боялась братись за читання, коли дізналась, що тут таке буде. Я хотіла відчути метеликів у животі, попискувати від радості і дригати ніжками через взаємодії героїв. А натомість тільки засмутилась. Найбільше сподобалась остання частина книги, коли стосунки Лесика і Рії вийшли на новий рівень. Але хотілось більше таких моментів, бо відчуття, ніби переді мною помахали сосіскою, дали маленький кусь і забрали. Я не проти побачити ту гіперопіку, про яку згадувала Рія по відношенню до Лесика, а не лише до Ліни. Навіть виникло бажання перечитати першу частину, і ловити там взаємодії героїв, як крихти хліба😂. Якщо оцінювати об'єктивно, то друга книга безумовно краща за першу, хоча б тим, що тут не було так багато кліше і вона відчувається більш справжньою і реальною. Але історія Ліни і Роми мені емоційно ближча❤️

Якби можна було поставити 100⭐️, то я б поставила їх. «Усі персонажі вигадані, або ні» - це неймовірний український ромком, який вартує уваги. Після прочитання книги я сиділа і думала, а де мій Рома з букетом соняшників? 🥺🌻 Я думала це буде легкий і милий ромком про колишнього, а виявилось все набагато глибше. Я злилась і хотіла придушити того Дена з перших сторінок (покидьок і досі бісить😤), місцями я смілась і ностальгувала та ловила себе на думці, що маю схожість з Ліною (не зовнішність). Сцени, де згадується село і бабуня, я читала з мокрими очима і часом посміхалася скрізь сльози…. Ця історія проникла до глибини душі і завершувала я читати її вмиваючись слізьми❤️‍🩹

дуже сподобалась історія та персонажі)) Ліна та Рія підкорили моє сердечко такі вони теплі, кумедні, особливі, а головне - реальні мене дуже зворушили звʼязок між друзями, а також стосунки Ліни з бабусею, це те, що гріло душу впродовж всього читання) обовʼязково читатиму наступну частину

🌟український сетинг 🌟від друзів до коханців 🌟власник бару і архітекторка 🌟подвійний пов 🌟«чорна кішка & золотистий ретривер» 🌟він закохується перший 🌟різниця у віці 7 років у центрі сюжету найкращі друзі – Рія та Лесик, які здаються надто різними, щоб стати парою. Річ архітекторка, яка всіма силами уникає серйозних стосунків, бо переконана, що вони лише забирають свободу. Лесик власник бару, спокійний, турботливий і той самий «зелений прапорець»🤭 але одна ніч змінює їхню дружбу, і відтоді обом доводиться вирішувати, чи варто ризикувати тим, що вони вже мають, заради чогось більшого. найбільше мене підкупили саме персонажі. їхні діалоги, жарти, підколи та взаємодія виглядали дуже живими, а подвійний пов дозволив однаково добре зрозуміти обох героїв. Лесик це взагалі любов. спокійний, турботливий, уважний і без зайвої токсичності. Рія сильна, незалежна і точно знає, чого хоче від життя. ще один великий плюс книги, те що вона не обмежується лише романтичною лінією. авторка показує, як минулий досвід впливає на людей, як складно навчитися довіряти і що справжні почуття не мають забирати свободу, а навпаки, давати відчуття підтримки та безпеки. окремо закохалася в атмосферу книги. літні Київ і Одеса, прогулянки містом, вечори в барі, поїздки, море, розмови до ночі. усе це створює той самий літній вайб, коли хочеться сповільнитися й просто насолоджуватися моментом разом із героями 🍷 і, звісно, не можу не згадати їхню компанію друзів. їхні жарти, підколи, спільні зустрічі й підтримка зробили історію ще теплішою. ну і родзинка книги – Дарт Вейдер. маленький чорний котик, якого Рія врятувала й забрала до себе 🐈 сюжет читається дуже легко, але при цьому не здається поверхневим. багато смішних моментів, романтики, гарячих сцен, кілька несподіваних поворотів і дуже тепла атмосфера, яка не відпускає до останньої сторінки. загалом мені сподобалося тут абсолютно все, тому після останньої сторінки зовсім не хотілось прощатися з героями. 10/10⭐️

Українські ромкоми точно не гірші за іноземні, і ця книга - чудовий тому доказ. Я отримала велике задоволення від читання. Це історія, яка не просто розважає, вона обіймає, зцілює і затягує у свій світ так, що ти не хочеш із нього повертатися. Книга має неймовірну, магнетичну атмосферу. Авторка так смачно описує нічні вогні Києва, затишні напівтемні бари, сонячну Одесу, море та душевні посиденьки біля озера, що ти буквально відчуваєш цей літній вітер на шкірі. Але головний скарб тут - це шістка друзів, до яких прив'язуєшся з перших сторінок. Вони стають настільки рідними, що ти мрієш сама опинитися за їхнім столом у барі. Це доросла, зріла дружба, де є місце підтримці, дурним вчинкам, вразливості та затишку, який рятує від самотності. Головні герої цієї історії мені дуже сподобалися. Рія - просто неймовірна, сильна і зухвала жінка-архітекторка, яка звикла все життя тягнути на собі. Вона контролює кожен крок, ховає емоції і розраховує виключно на себе. Лесик же просто захопив моє серце. Бармен-самітник, який звик бути лише тимчасовим для інших, тут він нарешті знаходить компанію друзів, яка все змінює. Він отримує місце, де можна бути вразливим, але й його стабільна, спокійна присутність дарує іншим відчуття безпеки. За їхньою дружбою, хімією та розвитком стосунків від друзів до закоханих було неймовірно цікаво спостерігати. Це історія про те, як кохання не душить, а дає свободу бути собою. Це шлях Рії, яка вчиться знімати броню і дозволяє комусь дбати про себе. Хімія між героями просто іскрить, а сцени 18+ - це окрема пожежа. Що особливо мені сподобалось: тут немає штучної драми та токсичних емоційних гойдалок. Якщо герої і сваряться, то через реальні життєві страхи дорослих людей, які бояться зруйнувати багаторічну дружбу, адже вихід із френдзони іноді буває дуже довгим. Я повторюся й у відгуці на цю книгу, що гумор авторки просто розкішний. Жарти настільки тонкі, влучні та сучасні, що від них періодично хочеться сміятися вголос. Текст написаний живою, сучасною українською мовою в наших реаліях, через що персонажі здаються абсолютно реальними людьми. Це неймовірно тепла, зцілювальна книга. Якщо ви втомилися все вирішувати і хочете сховатися від світу в компанії найкращих друзів, то обов'язково читайте цю історію. А Юлія Лаба офіційно стає авторкою, чиї книги тепер купуватимуться без жодних вагань.

5/5 ⭐️ По-перше, я не знаю, скільки разів я хіхікала, поки читала. Гумор авторки прям моє По-друге, вкотре я впевнююсь, наскільки люблю укрсучліт за сетінг. Наскільки відгукується українське село, город, рушники на скрині, ікони. Я ніби побувала у хаті моєї бабусі і дідуся. Щодо самої історії, то вона прекрасна. Мені дуже сподобалося все, від головної героїні до дружби. Після прочитання у мене немає відчуття, що це легкий ромком. Тут багато про пошук та пізнання себе, про вихід з аб'юзивних стосунків, про відновлення віри у себе та чоловіків, про вибір. Є багато про що подумати та побачити себе в тих чи інших ситуаціях. Щодо любовної лінії, то мені все було добре. Все було як треба. Вони мали пройти через ці граблі. Загалом книга залишила приємний післясмак. Вона така комфортна та тепла. Точно лайк і точно рекомендація.

Цікавий український ромком, рада, що він потрапив мені до рук. Сюжет і написання взагалі не поступається іноземним ромкомам, вайб мандрівки на яхтах в перемішку з сільським вайбом, з гумором, цікаво та місцями гаряче. Історія на початку про аб'юзивні стосунки, які дуже сильно мене коробили, бо я не розумію, як можна терпіти хлопця, що на стільки сильно контролює, принижує та обмежує, це жах. Ще раз впевнилась в тому, що завжди потрібно мати роботу, хобі, особисті кордони в стосунках. Поїздка Ліни до бабусі навіяли такі приємні спогади про мою покійну бабусю, і село, так тепло на душі та трохи сумно, що я не зможу вже так приїхати до своєї. Звісно, як і у всіх ромкомах є моменти коли ляскаєш себе по обличчю з думкою «та ну ладно», але після завершення книжки дуже теплі та приємні відчуття, так що рекомендую всім!

Одна з найкращих книжок в цьому році. Під час читання мені постійно хотілось пищати й дриґати ніжками, але давайте я розкладу все, що мені сподобалось, по пунктах. ✨ Рія Архітекторка, яка виконує всю брудну роботу просто тому, що вона жінка. Віддана подруга, яка буде і групою підтримки, і маяком у темряві, і безпечним місцем, де можна сховатись. Старша донька, яка звикла все тягнути на собі: врегульовувати конфлікти, виховувати дітей, готувати, прати, добре вчитись, багато заробляти, бути турботливою, уважною, відповідальною, нічого не потребувати і ні на кого не розраховувати. Сильна, смілива і зухвала жінка, яка почувається спокійно лише тоді, коли тримає все під контролем, її норма — ніколи не розкисати і тримати дистанцію, бо так безпечніше. Вона не вірить у близькість, щасливі фінали та стосунки, які не коштуватимуть свободи. І вона звикла, що єдина людина, на яку вона справді може покластись — це вона сама. Я дуже люблю Рію. Її вогонь, її броню, її страх близькості і її рішучість. 🥃 Лесик Бармен-самітник, який звик бути проміжною станцією на маршруті до чужого хепіенду. Чоловік, який завжди виявляється для всіх трохи «недостатньо» — недостатньо веселим, недостатньо серйозним, недостатньо багатим, недостатньо легким, недостатньо зібраним, недостатньо реалізованим. І який несподівано для самого себе знаходить родину у цілком випадкових людях, які показують йому, що він може бути важливим, що про допомогу не завжди потрібно просити, і що бути вразливим — не страшно. Це буквально один з найкращих книжкових чоловіків для мене. Ні, він не виголошував гучних промов і не робив пафосних жестів. Він — це стабільна спокійна присутність і відчуття «з ним я в безпеці», а, погодьтесь, це значно важливіше, ніж промови і жести. ✨ любовна лінія Це стовідсоткове попадання в моє серце — особисто для мене тут ідеально все. Чоловік, який показує: «я не скривджу тебе, ти можеш зняти свою броню». Жінка, яка крок за кроком вчиться дозволяти собі покладатись на когось, окрім самої себе. Кохання, яке народжується з дружби. Близькість, що не краде свободу, не стирає амбіцій і не змушує зректись себе заради почуттів. Хімія, від якої все навколо потріскує. Інтимність, чуттєвість, вразливість. Відчуття дому. Ой, бляха, дякую, хочеться розплакатись. Якщо ви раптом коли-небудь, хоча б раз, були в ролі тієї людини, яка рятує всіх інших, дбає, підтримує, все вирішує і буквально з останніх сил намагається втримати світ, коли той розвалюється, але яка завжди залишається наодинці з власними проблемами, бо звикла справлятись сама… то ця історія дасть вам відчути: іноді і найсильніші воїни можуть перепочити поруч з кимось, хто дбатиме, любитиме і оберігатиме. ✨ віднайдена родина Одна з найкращих книжок з цим тропом для мене. Про друзів, яких знаходиш в дорослому віці, коли вже звик до самотності. Про звʼязок, який перевіряється відсутністю часу, стороннім впливом та складнощами дорослого життя. Про дрібниці, на які ніхто раніше не звертав уваги, але які раптом починають мати для когось велике значення. Про мудрі поради, моменти вразливості, кумедні ситуації і сімʼю, яку обираєш сам. Я привʼязалась до цієї божевільної шістки друзів і мені дуже не хочеться з ними прощатись. 💫 атмосфера Київ з його нічними вогнями та теплими барами. Сонячна Одеса, море і смачна їжа. Дружні посиденьки біля озера, купання голяка та поцілунки, які не трапились би, якби опиратись хімії не було так виснажливо. Ця книжка настільки тепла, що хочеться закутатись в неї. 🤩 гумор Смішні і доречні (що дуже важливо) жарти, від яких мені періодично хотілось кричати чаєчкою. ✨ відсутність драми Ніяких вам трагедій, катастроф, дурних рішень і токсичних гойдалок. Я пірнула в цю книжку і прожила в ній тепле, насичене, сповнене любові, дружби, підтримки та веселощів життя. Повертатись до реальності не дуже приємно, але це побічна дія, якої було не уникнути. Ця історія зцілює. Буквально.