Юкі Фуміно

Мило, але нічого надзвичайного.

Перший том BL-історії, яка явно буде дуже, дуже slow burn. Нє, ну правда — майже 200 сторінок і жодного поцілунку, ну шо оцево за воно?

🤤 Один з них має вади слуху після хвороби, інший — вади виховання та гарних манер, і всі ці майже 200 сторінок вони будуть з'ясовувати, чи є за щось ненавидіти першого, адже він погано чує. Хоча основою їх взаємодії будуть гастрономічні відносини!

🤩 Буквально: перший годує другого обідами за те, що той веде йому конспект лекцій.

🌧 Зразу хочу сказати, що півтора бали я зняла саме за постановку самого конфлікту методом вірменських комсомольців: вигадаємо собі проблему та звитяжно із нею боротимемся.

"Ах, я гадав, ти мене зненавидиш, коли дізнаєшся, що я глухий"
"Ох, я думав, що ти подумав, що коли я недосказав..."

🟠 Взагалі, якщо в цілому із любовних історій вирізати кілометри плівки, де герої, замість говорити про свої проблеми словами через рот, займаються ворожінням на напівнатяках, то навіть Санта-Барбару можна було б вкласти у 100-120 серій.

🌸 Тут ще й ситуація погіршена шатанням зі сторони в сторону. То за героєм бігає весь факультет, бо він красивий. То він раптом ізгой, бо не спілкується ні з ким. То дівчина вирішує поупадати за ним, бо це ж так романтично, як у кіно, де героїня також відважно присвятила своє життя глухому хлопцю. То "мене ніхто не любить, наїмся жабенят".

🍧 До речі! Тут є рецепти! Реально, рецепт котлеток прямо в тексті. Дуже мило, кажу ж.

💕 В цілому, фанатам любовних історій (з рецептами) — раджу. Сама ж продовження не читатиму.