Книга, яка розбиває серце з перших сторінок. Історії про людяність, сміливість, відвагу та любов. Незважаючи на те, яка важка тема книги, вона читалась швидко. На жаль, як і в житті не всі 25 історій закінчуються хепіендом. Кожна історія викликає купу емоцій і торкається глибини душі. Попри те, що головною спільною темою є війна, підтеми різні: бої, евакуація тварин, евакуація людей, втрата рідної людини, але у всіх історіях меседж один - боротись далі попри біль і втому. Рекомендую всім до прочитання, щоб не забути який наш ворог, за що ми воюємо і яка ціна нашої свободи.
Анонім
Неймовірно насичений випуск, легендарний пул авторів та авторок, окремий респект за двомовність, чудовий подарунок для іноземного друга!
Анонім
Сама тяжка книга для мене про російсько-українську війну, хоча я їх вже досить багато прочитала. Лідія Лисенко читаючи весь час думала про твого сина Едуарда, який був під завалами військової частини. Як тобі тяжко і скільки ми розмов тоді мали, я не знала яким словом тебе підтримати, не знала як полегшити твій материнський біль. Також маю в Охтирці двох одногрупниць та знайомих, теж завжди їх згадую, як вони там виживали, як одна з них в погребі сиділи з малими дітьми. Страшні речі, які там були, і як їх тільки людська психіка витримала. Низький уклін всім Героям, які тоді втримали Охтирку і яких нажаль вже немає з нами.
Низький уклін всім охтирчанам, і тим що залишилися і робили одне для одного все можливе щоб вижити. Книга яку повинен прочитати кожен українець, і кожен в світі, щоб зрозуміти всю біль українських людей. Скільки ще того горя та болі треба стерпіти?!
Анонім