Перше, чим хочу поділитися, це враженням від оформлення книги? Це бомбічна бомба позитивних відчуттів для очей і рук! І це перша причина чому я захотіла купити невідомий для мене роман невідомої для мене авторки? #КНИГОЛАВ - ви СУПЕР?? Це моє перше знайомство з південнокорейськими письменниками. "Сонджу" написана легко, ніби зустрілися 2 подруги і одній з них захотілося розповісти о 20 роках життя своєї знайомої. Для мене, як для людини, яка о Кореї знала тільки те, що вона поділена на північну і Південну, 336 сторінок видалися дуже інформативними. Я в загальному мінімальному об’ємі дізналась чому Корея була розділена, про окупацію Японією, про соціальний устрій і національні традиції країни. І це мракобесія?!!! Як і в інших азійських країнах, в Кореї володарював патріархат. Жінка була засобом для забезпечення затишного побуту для чоловіка, якого їй оберуть батьки і, як завжди, інкубатором на ніжках. А тим часом як ВОНА існує своє життя в Середньовіччі (хоча ж навчалася успішно і мріяла кимось стати), ВІН (вимушений чоловік недалеких поглядів) здобуває освіту, носить вишукане вбрання, шляється де хоче!!!! Брррр! Але Сонджу - це дівчина, яка відчуває, що в такому світі їй дискомфортно і що може бути інакше. Та щоб досягти своєї цілі вона платить високу ціну за кожний крок: рідні і близькі відрікаються від неї, втрата дитини, честі, статусу, недовготривале кохання, внутрішня боротьба із собою... В романі багато драми і емоцій? І, не дивлячись на символічний happy end, мені було шкода героїню через втрачений її життєвий час. Адже вона могла мати коханого чоловіка, улюблену роботу, цікаве хобі, нормальне сімейне щастя і мільйон тисяч яскравих моментів. Сумно? І ще! Я не могла не звернути уваги на наступні слова: ...Студенти, стурбовані відносинами корейської влади з Японією, продовжували протестувати попри ризик бути запротореними до в’язниці. - Ніколи не довіряйте японцям. Пам’ятайте, що вони з нами зробили, - казали молоді і старі. Багато хто народився вже після японської окупації, тому вони не бачили того, що довелося пережити Сонджу та її одноліткам. Але для більшості корейців недовіра і озлоблення на Японію були національним спадком, колективним настроєм, і вони не збиралася забувати про зранену гордість нації... Впевнена, що хочу і далі знайомитися з південнокорейською літературою! Тож! Раджу всім до прочитання і бажаю не втратити СВІЙ національний спадок????

Я прочитала "Сонджу" і трохи розчарувалась, бо сюжет класний, але виконання таке собі. Такий сухий, пустий текст, монотонний, з майже відсутніми будь-якими стилістичними фігурами я давно не читала. Таке відчуття наче це не художній твір, а переказ автобіографії. Мені так цікаві тексти закордонних письменниць, бо я люблю читати про культури, звичаї інших країн, відмінних від наших. Насправді деякі моменти дійсно цікаві та унікальні, але задоволення від їх прочитання зовсім не було. Я в голові порівнювала цей текст з "Пачінко" і от та книга була дійсно фантастично написана і краща в художньому плані за "Сонджу" разів в 10. Герої взагалі були не прописані, я не співчувала жодному персонажу. І ще не подобалось, коли важливі думки (типу рівності прав жінок та чоловіків) говорили тобі просто в лоб, що тобі не треба думати, аналізувати, щось собі вигадувати, бо це просто на поверхні, а хотілося б трохи глибший текст (хоча сенси дуже сподобались). Але може це вважається такою особливістю цієї книги, хто знає. Не хочу її критикувати, бо історія дійсно важка та жахлива, але виконання мені не сподобалось від слова зовсім

«Сонджу» Вондра Чан Розповідь охоплює 23 роки життя молодої жінки Сонджу (в період з 1946 по 1969 рік) та показує численні труднощі пов'язані з родиною, застарілі традиції, війну, втрати через смерть і втрати через примхи життя в Кореї, що змінюється з шаленою швидкістю. Чудовий твір, написаний простою, але пишною мовою. Батьки Сонджу влаштовують їй шлюб по домовленості з сином багатого фермера далеко від прогресивного Сеулу. Після завершення школи, вона втрачає можливість сучасного та омріяного “західного” життя, яке вона собі уявляла, з чоловіком, який називає її рівною собі. Ось тут і починається історія. Ми проживаємо наступні два десятиліття з цією свавільною, вольовою та сміливою жінкою, яка ніколи не задовільняється тим, що їй не до вподоби. “Суть усього живого – воля. Треба боротися до самого кінця, як цей бур’ян. Їй теж треба було дати відсіч своїй матері та стояти на своєму до самого кінця. Так сказала собі Сонджу перед тим, як проковтнути гіркий клубок та перейти до наступного бур’яну”. Сюжетна лінія була написана настільки добре, що ви можете відчути, як виросли поруч із Сонджу, фактично живучи її життям і ситуацією, в якій вона опинилася. Її емоції, особливо її відчай і гнів через те, що її життя здавалося не таким, яким вона хотіла бути, були настільки реальними та людяними, що ви не можете не відчувати те саме. Іноді вона сумнівається в собі, іноді сумнівається в тій злості, яку відчуває до рідних та близьких людей. Життя підкидало їй все нові випробування, та все ж вона міцно стояла на ногах і всюди намагалась знайти позитив і сили жити далі. “– Я суперечу сама собі. Мої думки розмиті. Я не можу тверезо мислити. – А я й не знаю, чи є взагалі на світі люди, які можуть. Більшість із нас просто йде вперед, іноді розгублено, іноді чітко та тверезо, але частіше навіть не думаючи.” «Сонджу» — це книга, яка ставить запитання, чим ми готові пожертвувати заради власної свободи та незалежності. Книга, яка розкриває не так протистояння стражданням та трагедіям, а показує на що здатні витривалість та прагнення до самореалізації. Книга, про набуття рівності і боротьбу проти стереотипів суспільства. Прекрасна історія сильної жіночої фігури.

«Сонджу» — це історія про дівчину, яка зростає у Північній Кореї, країні, де страх і контроль держави впливають на кожен аспект життя. Головна героїня, Сонджу, народжується у привілейованій сім’ї, де її батьки займають високе становище. Вона мріє про майбутнє, яке здається їй безпечним і стабільним. Проте реальність виявляється жорстокою: коли обставини змінюються, дівчинка змушена боротися за виживання. Сонджу проходить складний шлях — від дитини, яка живе у відносному комфорті, до підлітка, який стикається з труднощами, що змінюють її назавжди. Її історія — це не просто розповідь про боротьбу, а й про силу духу, відвагу та людяність навіть у найтемніші часи. Книга піднімає важливі питання про свободу, родину та надію. Вона змушує задуматися про те, які привілеї ми сприймаємо як належне, і як людина може вистояти перед лицем неможливого. Рекомендую!

Ця книжка неймовірна. Вона стала моїм першим досвідом читання корейської літератури, до того ж зовсім не мого жанру й тематики, але така життєва і щира, так легко розповідає про складне й болюче, що неможливо було залишатися байдужою і не пройнятися нею. А ще книга гарно написана, легко й зрозуміло розкриває важливі теми. В центрі оповіді знаходиться життєвий шлях південнокорейської жінки на ймення Ю Сонджу - з поглядами надто прогресивними для свого часу й суспільства. Розповідь охоплює понад два десятки років: починаючи з 1946 р. напередодні її 20-ліття й до 1969 р., коли вона нарешті знайшла себе й своє місце у світі. Впродовж книги я неодноразово була шокована кількістю випробувань, що випали на долю цією жінки: занадто багато, як на одне життя, але таких як вона і тих, кому велося ще гірше, були мільйони. Я дивувалась її витримці, стійкості та вмінню знаходити позитив ледь не у всіх важких життєвих обставинах, мужньо витримувати удари долі, дивитись на ситуацію очима інших, знаходячи пояснення і виправдання їхнім вчинкам, а також знаходити у собі сили жити далі, попри усі труднощі і численні втрати. Книга підіймає декілька надзвичайно важливих тем. Першою є зашкарублість традицій, соціальна нерівність чоловіків і жінок, а, по-факту, безправ'я останніх. Наступна тема - жіноча внутрішня сила і стійкість. Зрештою, це тема складної й неспокійної долі країни та її вплив на життя громадян, коли безліч життів було втрачено, зламано чимало доль і завдано невиправних моральних травм. Знадобилося багато часу, щоб життя країни та її населення налагодилося. І ще більше часу пішло на зміну несправедливих традиційних поглядів на більш сучасні і цивілізовані. Це складна, сповнена болю і втрат, драматична історія. Але при цьому вона не акцентується винятково на стражданнях і горі. Вона оповідає про сильних особистостей, що не ламаються під ударами долі, про складний моральний вибір, про внутрішні трансформації особистості і суспільства, про вміння насолоджуватися моментом і не втрачати надій, не покидати боротьби за мрії та невтомне прагнення змінювати світ на краще. Дуже сильна і глибока книга.