Я дуже люблю автобіографічні книжки які мають в своїй основі реальні події або реальних людей. Книжку литовської письменниці Віргінії Кульвінскайте мені порадила старша подруга, вона сказала, що події описані в книжці дуже схожі на наші 90-ті роки минулого сторіччя, і якщо я хочу дізнатись, на що було схоже дитинство моїх батьків, мені варто прочитати цей роман. Та коли я почала її читати, то зрозуміла, описані події актуальні і для сучасності, але все по порядку… «Коли я була малолєткою» — це книга про підліткові роки самої авторки, яка виросла в Литві в 90-х років. Вона описує, як це — дорослішати, коли навколо хаос: країна змінюється, економіка падає, і взагалі ніхто не знає, що робити далі. Це певний соціальний зріз життя пострадянської молоді в умовах політичної та економічної невизначеності. Дуже відверта і чесна історія про проблеми, які відчували багато людей того часу. Авторка пише живою розмовною мовою, наповненою сленгом, фразами, які ніби взяті з життя, що допомагає читачеві відчути справжню атмосферу часу. Такий вибір стилю робить текст неформальним, інтимним, і читається так, ніби це моя подруга розповідає про своє життя. Через це історія здається дуже реальною і близькою. Книга пронизана емоціями, які передають увесь спектр відчаю, страхів і пошуків себе, притаманних підліткам. Дорослішання головної героїні супроводжується не лише конфліктами з батьками та однолітками, а й глибшими питаннями: як вижити у світі, де старі правила більше не працюють, і як не втратити себе у пошуках ідентичності. Взаємини з дорослими описані через призму болю, нерозуміння та відчуженості, що тільки підкреслює загальні теми кризи пострадянської сім'ї. В центрі уваги проблеми в стосунках з батьками, пошук себе, як бути з власною зовнішністю і тілом, перше кохання, а ще — як не зламатися, коли в тебе майже нічого немає. Віргінія показує, як важко бути підлітком в такі непрості часи, коли навіть старші не завжди розуміють, а життя змушує швидко дорослішати. На перший погляд основною здається тема економічних труднощів, яка проходить червоною ниткою через усю розповідь. Батьки героїні не завжди можуть допомогти, грошей часто бракує, і героїня змушена швидко навчатися виживати в умовах постійної нестабільності. Така жорстока реальність пострадянського світу не залишає місця для дитячої наївності. В умовах дефіциту, безгрошів’я та нестабільності підлітки змушені дорослішати швидше, ніж вони до цього готові. Одним з найщемливіших моментів книги є те, як героїня говорить про свою сексуальність і переживання, пов’язані з нею. Авторка не боїться відверто писати про свої відчуття, страхи і перші дослідження власного тіла. Ця відвертість шокує, але саме в ній криється сила тексту — вона показує читачам внутрішній світ підлітка без прикрас. Ця книга не прикрашає життя і не робить його простішим. Вона чесна до болю, і це головний її плюс. Якщо ти коли-небудь відчував себе загубленим, не зрозумілим або невпевненим у собі, то в цій книзі знайдеш багато моментів, які зможеш зрозуміти і пережити разом з героїнею. «Коли я була малолєткою» підійде тим, хто хоче прочитати щось справжнє і не боїться гострих тем про дорослішання, складні стосунки з близькими та пошук свого місця в житті. Щиро Ваша #Клякса.