8/10 Тепла і комфортна історія з ароматом яблуневого саду і смаком яблучного варення Мирослава після зруйнованої кар'єри і виселення з квартири вирішує тимчасово переїхати в село до успадкованоного від батька будинку. Щоб розібратися в собі і зрозуміти куди рухатись далі. Її сусідом виявляється Макс — хлопець з нічного клубу, який мав би стати інтрижкою на одну ніч. Але тепер між ними яблуневий сад — спадщина Мирослави і справа всього життя Макса. Що сподобалося: - атмосфера села, з жителями, які все один про одного знають, плітками, яблуневим садом, домашньою їжею і запахом мангалу. Це було дуже затишно і ностальгічно; - не ідеальні герої, які роблять помилки, ображаються на дурниці і бурхливо реагують, але це робить їх дуже справжніми і живими - Макс. Для нього хочеться виділити окремий пункт. Наполегливий, працьовитий, амбітний, ініціативний, вміє і любить смачно готувати і не здається перед труднощами; - неймовірна дружба з безкорисливою допомогою, підтримкою і заохочуванням до нових починань; - ситуація з батьком розчулила до сліз. Адже якщо задуматись і в житті трапляються такі ситуації, коли через почуття провини людина не наважується банально попросити пробачення за минуле. Що не сподобалось: - забагато непорозумінь, які виникали на рівному місці і викликали в мене легку тривожність. Багато ситуацій можна було уникнути, якби герої зразу поговорили; - трохи дратувала головна героїня звичкою ховати голову в пісок, замість того, щоб спокійно розібратись в ситуації. А те що вона ніяк не могла заблокувати колишнього між кінець аж драконило, всього то треба було натиснути кнопочку і не робити нерви ні собі, ні мені. В цілому це дуже хороша історія від української авторки, яка викликає багато позитивних емоцій

Дуже класний, легкий, ароматний ромком 🍂🍎☀️ До настрою додає усі сто відсотків. Після такої історії хочеться того вітерцю з ароматами яблуневого саду, теплого сонця, павутиння, співу пташок, йоги і свіжого повітря без шуму міста, бо основні події розгортаються в селі. А ще, є варіант, що ви можете полюбити сидр, яблука ( якщо ще не любите), у вас з'явиться бажання брати до рук фотокамеру і ловити яскраві моменти, втілювати свої ідеї, а може й зацікавить садівництво 🐝🕸️🍂. Дуже легка, романтична, атмосферна, дотепна історія кохання про Міру і Макса, які покажуть читачу іншу сторону життя в селі, де можна не виживати і згадувати села тільки в книжках з історії, а жити там в сучасному розумінні, створювати місця такі, що люди будуть самі хотіти відвідувати села, проводити там час і займатись улюбленою справою, а хто й захоче переїхати. Звісно, це все дуже ідеалізовано у книзі, та я вважаю, що це дійсно можливо і має бути у нашому середовищі. Чудова книга з чарівною осінньою атмосферою! З книгою відпочиваєш і надихаєшся! 📖🍂🍎🍎

Якщо ви шукаєте щось емоційне, гаряче та злегка заборонене то ця книга точно приверне вашу увагу. Вона затягує своєю темною атмосферою та неймовірним градусом напруги між головними героями. Візуальний стиль видання від «Так» лише підкреслює цей вайб, тримати книжку в руках окреме задоволення❤️‍🔥 Мені дуже сподобалась хімія та напруга стосунків героїв,ну справжній вибух емоцій. Емоційні гойдалки, пристрасть і динаміка «від ненависті до кохання» прописані так, що відірватися від читання просто неможливо. Атмосфера дуже жива, злегка похмура та кінематографічна. Сюжет має свій чіткий, магнетичний стиль, який тримає в тонусі. Книга читається неймовірно швидко. Сторінки летять непомітно, бо тобі постійно хочеться дізнатися, що ж буде далі за цим черговим поворотом. Але місцями емоційні драми героїв здавалися трішки перебільшеними, а деякі їхні вчинки змушували закочувати очі і закрити книжку. Хотілося б трохи більше логіки у вирішальних моментах та глибшого розкриття другорядних ліній. Іноді сюжет занадто сильно концентрувався на пристрасті в шкоду іншим подіям. Це яскравий, пристрасний і захопливий роман для тих, хто любить "dark romance" та сильні емоції. Ідеальний вибір на вечір, щоб повністю відключитися від реальності та піти з головою в чужі таємниці.

Цікава, дотепна історія про падшого, грішного ангела Данела. Він розумний, з добрим серцем, проходить свій шлях на землі серед людей (потрапляє у різні каверзні ситуації 😁), з часом знаходить іншого грішного ангела, який йому все псує і використовує у своїх цілях. Грішні ангели, як люди, постійно піддаються різним спокусам, ще й роблять погані речі і вчинки, і ніхто їх за це не карає.. проходять випробування часом і вірою.. Мені сподобалось, це оригінально, цікаво читати, багато гумору, яскраві персонажі. Захоплює з перших же сторінок. Є над чим задуматись. Трохи не вистачило більше лінії стосунків Данела і Каті. Та не менш цікаво було дізнатися чим же завершиться ця пригода Данела на землі. Читається легко і швидко. І, звісно, дуже гарне оформлення 💙 "Інколи ми шукаємо правильний шлях, в перед нами, як на зло, виростає тисяча дверей. Як обрати потрібні? Як не схибити? Адже не завжди на нас чекають із розкритими обіймами. Та й не всі двері справжні, деякі - лиш майстерна підробка. А відповідь одна: просто постукати і запитати. Правда ніколи не ухиляється. .."

Попередження: книга Перший млинець викликає бажання купити хату в селі і посадити яблуневий сад. Я вважаю, що ми недостатньо говоримо про те, яка це комфортна історія. Купуючи її, я вже знала, що тут немає сцен 18+. На краще чи на гірше? А біс його зна. Бо я не скажу, що тут не було достатньої пікантності чи спокусливих моментів. Головна перемога авторки, у моєму світогляді, що я побігла після прочитання готувати оладки. Бо млинці я їла поки читала… 🙂 Чесно, тут така приємна і тепла атмосфера🍵 Все це життя в селі де кожна собака знає останні плітки, прокидатись і йти рвати яблука. Я згадала будинок дідуся і бабусі, як збирала ті яблука, вишні, горіхи. Воно все таке хороше, що хоч до рани прикладай🥡 Дуже милі персонажі: і подружка ГГ така булочка; і пацан таке сонечко; і його друзі приколісти чудесні. Трошки вибішувала ГГ з її постійним утіканням головою в пісок. Але ну всі ми не без гріха. Я б не сказала, що тут забагато драми. Вона тут є. Бо ну треба мати хоч якийсь конфлікт. 🏔️ Тут класні описи природи, атмосфери. Вони короткі і не займають більшу частину сюжету, що мені здалось ідеально. 🧾 Хімія між героями прекрасно прописана. 🐨 Є гумор, від якого я гиготіла. Як це виглядало для неї: "Хлопець неспішно дістав із кишені вилинялих джинсів “ейрподси” і запхав один навушний їй у вухо, а другий — собі. Ніби ненароком провів кісточками пальців по її щоці, від чого дівчину аж промурашило." Тим часом він: "“Сподіваюся, підкат не підведе…” — подумав, коли вкладав один з “ейрподсів” їй у вухо." 🤍 Були і гачки за які я чіплялась і така: “ТА ШО Ж ЇЇ БАТЯ ЗРОБИВ?” Максік іноді поводив себе, як дурачок. З цими дурними здогадками, які просто псували його настрій зі швидкістю світла. Але, дякувати богам, під кінець він такий: "Дорослі люди вирішують проблеми, а не тікають від них." Кароче, я за цю фразу даю йому 10/10 і закриваю очі на дивацтва. 10/10 йому можна дати за багато чого: 🌟має хату 🌟власний бізнес 🌟підтримав її у починаннях фотографині (возив на курси в місто) 🌟дав в морду колишньому 🌟приготував їй сніданок після ночі разом 🌟не скористався нею, коли вона в зюзю була п’яна, бо так не можна ☕️приніс їй квіти, після тієї ночі Ну ви поняли. Максік — краш. Міра дуже специфічна пані, бо якось виховання схоже пішло не в той бік. Їй стало легше від втеч. Вона дуже боїться щось вирішувати. Я б назвала її типаж “тормоз”, але добре, що в неї є підружка Ксю яка “газ” в дуеті. І воно трошки устаканює ситуацію. Але мені дуже сподобалась книга. Така легенька, не напряжна. Трошки з драмою, щоб прям надто солодко не було. Коротка і це навіть плюс. Тож, якщо все набридло і хочеться рослабитись — вам сюди. О! і наостанок. Теорія першого млинця може не спрацювати... так як ви хочете. "— Не психуй! Чув таку приказку: перший млинець нанівець? — втішив його Давид, ставлячи на кухонний острівець пакунки з магазину. Дівчата різко перезирнулися і захихотіли. Ксеня поворушила бровами, а Міра, таємниче усміхнувшись, взяла досі гарячий млинець у руки й обережно надкусила, щоб не попекти язика. Глянула на Макса і цілком серйозно сказала: — Перший — найкращий!"

Наша українська авторка постаралась🥰 Було цікаво читати цю книгу🙃 Україна, місто, село, переїзд, переживання про майбутнє, знайомо, бо скільки раз я тільки не починала життя по-новому.. 🙃 Це було смішно і легко😁 історія приправлена запахом яблук і літа😍 Мені дуже сподобалось, раджу до прочитання для літніх вечорів.❤️‍🔥

4,5/5 ⭐️ Це чудова історія на вечір, щоб вимкнути голову та відпочити. Стиль авторки мені сподобався — було легко читати. Атмосфера чудова. Дуже мені відгукуватися ці описи природи. Захотілося в село до рідні. Головні герої непогано прописані, мають свої проблеми та мотивації. В цій короткій історії порушені важливі теми, які гарно лягли в сюжет. Було про що подумати. Хотілося трошки менше цього "misunderstanding" тропу та трошки більше гумору. І точно не хотілося відпускати героїв так швидко.

10/10 ⭐ Мені сподобалося. Дууууже легка і невимушена історія про кохання, пошук себе, переосмислення сімейних проблем. Було місцями смішно, місцями тривожно за Міру, дуже прикро за Макса, коли він міг втратити свій сад. Дуже прям красунчик Макс, бо не здавався і чітко показував Мірі, що за кохання треба боротися. Мені реально імпонують чоловіки, які вирішують проблеми і не чекають, що все саме розсмокчеться. А кому такі не подобаються😉 Мірці я б трохи по шиї надавала, але норм. Вона ж дєвочка... Це було прекрасно! І атмосфера, і хлопець- суцільний грінфлег, і качєлі емоційні. І, мені дуже зайшло, що книга реально "смачна"! Діалоги, описи (я той сад з червонобокими яблуками уві сні бачила). Так, історія вилизано солоденька, але мені вона була як раз в тему, щоб не зненавидіти все і всіх навколо після тяжкого тижня серед козлів людей. Для всіх, хто вірить в кохання, принців і хепіенди)))