Загалом книга корисна для людей, які багато працюють з текстами та хочуть зробити їх кращими і більш лаконічними. Автор звертає увагу на часті проблеми / помилки в текстах, зайвих словах і надлишкового використання певних частин мови. З мінусів (для мене) занадто мало прикладів перелічених вище спрощень, також не сподобалися деякі "розмиті" розділи, які не несуть ніякої користі.

Це неймовірна книга! Я вперше прочитала її багато років тому і відтоді перечитувала вже кілька разів, на мою думку, в ній викладено основу основ, що має знати людина, котра працює з текстами. Написані тут поради дозволять зробити текст струнким, динамічним, "чистим" та зручним для читача. І це не просто формальні поради, розбавлені водичкою, це конкретні техніки роботи зі словами, словосполученнями, різними частинами мовами та способами їх використання. Обов'язково я б радила цю книгу читати всім, хто працює копірайтером, смм-менеджером, хто пише нон-фікшн, та навіть і художній текст, попри всі його особливості!

Вільям Зінссер провів титанічну роботу підготувавши для нас ось цю книгу. Хочу зазначити, що «Як писати добре. Класичний посібник зі створення нехудожніх текстів» й справді є максимально практичною книгою, яка має стати настільною для всіх, хто цікавиться текстами? Перш за все, хочу сказати декілька слів про автора. Вільям Зінссер не лише письменник та журналіст, але й викладач у Єльському та Колумбійському університетах. Також у нього є свій власний курс із написання мемуарів у приватному університеті New School у Нью-Йорку. У його книзі зібрано безліч порад. Наприклад, він детально розповідає про документальну прозу та про те, як писати про мистецтво, гумор, людей, науку, технології та інші речі. Також тут ви знайдете принцими, методи та підходи щодо написання нехудожніх текстів. Для себе я виписала багато цитат. Тут поділюся частиною з них: • Як нам усім звільнитися від мовного хаосу? Потрібно позбавити від нього нашу свідомість. Чисті думки – чисте письмо. Одне неможливе без іншого. Не вийде добре писати, якщо у вашій голові все сплуталося. • Показуйте своє «я», і мета вашої оповіді говоритиме сама за себе. Вірте у свою унікальність та погляди. Письменництво – це своєрідний акт егоїзму. Усвідомте це і рухайтеся далі. • Людина писатиме краще й охочіше, якщо говоритиме про те, що любить. • Щоб написати гідні мемуари, треба стати редактором власного життя, надавати форму та ідею купі заплутаних спогадів. Мемуари – це мистецтво вигадувати правду. • Не намагайтеся міняти свій голос, щоб він відповідав темі. Виробіть єдиний голос, який упізнаватимуть читачі, голос, яким вони насолоджуватимуться не лише за його милозвучність, а й за відсутність «звуків», що псують тон: недбалість, зверхність та кліше. • Ваше письмо нерозривно пов’язане з вашим характером. Якщо ви маєте «сильні» духовні цінності, ваші тексти теж будуть сильними. • Письменники – це хранителі спогадів.