Вікторія Штепура

Книга “Корчма на перехресті світів” виявилася для мене справжньою подорожжю крізь уяву, спогади й невидимі шляхи, які поєднують людей. Вона водночас нагадує народну казку, сучасну притчу й камерний роман, де кожна сторінка дихає особливою атмосферою. Авторові вдалося створити простір, у якому перехрестя стає символом вибору, а корчма — місцем зустрічі з самим собою. Найбільше мене вразило, як у книзі переплітаються реальність і фантазія. Тут межа між світом буденним і світом чарівним зникає: корчма відкриває двері кожному мандрівнику, незалежно від того, чи він шукає прихистку від негоди, чи відповіді на питання, які давно ятрили душу. Кожен відвідувач приносить у цей простір свою історію, і всі вони складаються у велику мозаїку людських доль. Особливою цінністю книги є її мова — вона образна, насичена, але водночас проста й тепла. Ти відчуваєш, ніби сидиш за столом у тій самій корчмі, чуєш потріскування вогню, запах гарячого хліба й тихий гомін чужих історій. У ній є і народна мудрість, і легка іронія, і глибина, що змушує замислитися над власним шляхом. Для мене ця книга стала нагадуванням, що ми всі — мандрівники, які час від часу зупиняються в "корчмах" свого життя, аби перепочити, переосмислити й знайти нові сили рушити далі. Вона дарує затишок і надію, показує, що навіть на перехрестях, де здається, що ти заблукав, завжди можна знайти світло й співрозмовника, який зрозуміє. “Корчма на перехресті світів” — це не лише книжка, а й досвід, який лишається в серці. Вона для тих, хто цінує атмосферні оповіді, любить символіку та шукає відповідей у простих, але глибоких історіях.

Анонім

17 авторів писали цю книгу! Я була в шоці і мені сподобалося. Оповідки заходять як вода в суху землю, і повторююсь, що раніше скептично ставилась до українського фентезі. Перевернули мій світ з ніг на голову в хорошому розумінні 🥰

Анонім

9💫 з 10 тільки через те, що досі немає продовження😉 Створінь невідь-яких тут тільки немає, калейдоскоп світів та їхніх жителів зачаровує, інтригує та не відпускає. Мені неймовірно сподобалося як різножанрові оповідання вплелися у загальну канву твору про містичну корчму, баристу Євгена-Юджина, що приходить на першу робочу зміну та намагається допетрати чи то в реаліті якесь потрапив, чи просто став об'єктом розіграшу, а чи то якісь письменники-фантасти переказують йому свої новели. Насправді корчма та й шинок завжди були невід'ємною частиною буття спочатку українського села, а потім і міста, тут провадили важливі розмови, відбувалися істотні події, та й корчмар був завше вагомою людиною у громаді. Дуже крутий задум і захоплива, продумана та майстерна його реалізація, те, що саме цей заклад поєднує паралельні світи, навіть стає місцем деякої взаємодії та, так би мовити, взаємовпливу світів. Страшенно цікавими були відвідувачі, їхні історії, пригоди, ті місця, з яких вони навідувалися до корчми на запашну каву та відверту розмову, або хто й шукав допомоги, поради та розради. Тут багато іронії, слов'янської мітології, класних гумору та сатири, відсилок на певні події і на сучасні реалії війни зі східним ворогом. Попри те, що жанри оповідань дуже різні: від постапоку і до магічного реалізму, від розповіді про цивілізації, які перебувають на рівні розвитку Середньовіччя, і до періоду активного освоєння космосу та міжгалактичних Альянсів, вони усі мають цікавий сюжет, разом створюють гармонійну історію, а про більшу частину я б із радістю прочитала і якийсь більший опус. І у кожному, у кожнісінькому є автентичний, український сеттинг, впізнавані і дорогі моєму українському серденьку образи, чи то кобза, чи магічна квітка Чароцвіту-папороті, чи хутір вовкулак біля Конотопу, яких знеславлюють привезені з московщини башибузуки, чи й міжгалактичні чумаки, які возять особливу сіль, котра допомагає будувати астробани, по яких ці чумаки мандрують на volume overcoming lorry, що скорочено звуться "волами". Більшість оповідань написані так, що в моменті вимальовувалися в уяві і, як на мене, могли б стати затишним серіалом або ж аніме. І я б однозначно читала як наступний том про Юджина, так і приквел про його попередника-корчмаря Сірка⚔️

Анонім