Не сказала б я, що вибрала вдалу книгу для знайомства з автором, але вже як є)
Що ж, читалося максимально швидко: от я сьогодні почала і сьогодні завершила. Нормально написано, але є помилки. Коли книжка подобається, то на дрібні ляпи чи одруківки не звертаєш уваги, а тут трохи не так. Стільки всього намішано, трапляється чимало кліше і думки типу "десь я таке бачила" були присутні. Я вже казала, що мені написане нагадувало Роздобудько, Дашвар, наприклад. Не скажу, що це погано, бо я колись їхньою прозою захоплювалась, це фактично перше знайомство з #сучукрліт. Просто зараз я ніби "виросла" з них)
Знаю, що проза Янкевича багатьом подобається, але чогось мені здається, що в трилерах він точно сильніший.П.с. ні слова про сюжет, бо, як на мене, розказавши про сюжет, можна "відбити" бажання читати, бо це трохи банально і неново))
Анонім
💡📖📚 Ця книга, схожа на міцний пунш: кокосовий сироп, ром, пряний зірчастий аніс. Загорнутися у плед і читати! Або ж є інший рецепт: вдягти мерехтливу сукню, увіткнути троянду поміж сторінок цієї історії і пройтися вуличками-сторінками. Бо ж детективи не завше в окулярах із товстелезними лінзами, шкіряними дипломатами й підкрученими вусами, еге ж?!
🖇Лише уявіть: книгозбірня, де витає аромат стародруків, розмірений темп життя у маленькій волинській Швейцарії – Кременці. І бібліотекарка у ролі детектива. Еркюль Пуаро в чорних сонцезахисних, фіолетовій силуетній сукенці й вмінням "відволікатись не відволікаючись"
🧐Жертва – зникла викладачка одного місцевого ВУЗу. Яскрава дочка колишнього чиновника, громадська активістка, зваблива жінка. Хто ж міг викрасти її, від кого вона втікала, перед тим забігши у місцеву бібліотеку ім. Ю. Словацького? Чи причетний до її зникнення незнайомець, який притьмом забіг за нею?
🧶Цей клубок береться розгадати бібліотекарка Юлія, котра переїхала з Херсону. Інтуїція підказує їй, що хамовита і зверхня Саша, в чому вона якось пересвідчилась, – аж ніяк не жертва. Та очевидні факти і слідчий Юрій Сергійович певні в іншому: жінка в небезпеці й передовсім треба віднайти її
● Пазли складаються поволі: фото Саші з давнім другом у рамці в батьківській квартирі, упаковки від відеокамер, мобільник у книзі. Чи впорається гострий розум Юлії, уважність до деталей і її проникливість розгадати загадку – читайте. Хто є тим ляльководом, який навмисне веде Юлію не тією дорогою і чи зможе вона, так би мовити, вийти на слід справжнього вбивці? Ця історія не відпустить вас до останньої сторінки!
🚂 А далі, після завершення справи у Кременці, Юлія відправляється до Львова. У бібліотеку на Ринку, 9. Саме там запланована преза письменника Віктора Янкевича. Але ж за те як інтригуюче для читачів і у стилі авторів детективних романів. Богдан Коломійчук, Дара Корній, Анастасія Нікуліна, Богдан Кухта. У цій повісті приваблюють вплетені у сюжет письменники, поети, художники, бібліотекарі. Ти немов привідкриваєш велюрову завісу, за якою їх спілкування як воно є. А далі – вбивство пані Анни. І знову ж за справу береться бібліотекарка Юлія
Анонім
Взяла цю книгу на залишок грошей від єКнига взагалі нічого не очікуючи, адже ніде особливо не було відгуків чи рекомендацій. Книжечка зовсім тоненька і читається легко і швидко, що мені прям сподобалось. Сюжет розповідає про проблеми цього світу, як жорстокість породжує жорстокість, насилля породжує насилля і це все загорнуто оболонку детектива, який оповідається зі сторони жертви та "слідчого". Було цікаво, але я б не рекомендувала вразливим, мені особисто іноді було гидко і мерзенно читати певні сцени
Анонім
