Туве Янссон

🎩🎩🎩 Мумі-тролі - це точна не та книжка, яку потрібно рекламувати. Її потрібно ЧИТАТИ і дітям, і дорослим, а ще краще разом. Ці маленькі звірятка уже давно стали класикою дитячої літератури.

🎩🎩🎩 Я не хочу розповідати про сюжет, але зупинюся на кількох моментах, які мене вразили, деякі приємно, а деякі зовсім ні.

📛📛📛 Почну з негативу. Паління! І тут мене шокував зовсім не факт куріння дорослого Мумі-тата. Хоч-не-хоч, а діти щодня бачать курців, деякі живуть в родинах, де є курці, але той момент, де паління описується як НЕшкідливе для здоров'я, мене просто збісив. Навіть з вуст Мумі-мами (!!!) звучить фраза, що куріння не завдає жодної шкоди здоров'ю, навіть зуби не жовтіють! В цей момент я хотіла викинути книгу і більше не читати її дітям, але... фрази прозвучали і треба було розрулити ситуацію. Довелося проговорити з дітьми про шкоду паління, згадати про зуби, неприємний запах, кашель курця та ін. Отож, повість "Мемуари Тата Мумі-троля" я не можу рекомендувати!!! Слів із пісні не викинеш, (а дуже хотілось би!!!) а от ті кілька речень зіпсували прекрасні враження від 170 сторінок...

🎭🎭🎭 Повість "Небезпечне літо" приємно порадувала ознайомленням з театром. Дуже незвичайно описано внутрішнє облаштування сцени, реквізитів, костюмерної, а ще цікаво обіграно написання сценарію, розподіл ролей, репетиції, малювання афіші і навіть продаж квитків. Софійка (9 років) займається в театральному гуртку, тож їй було надзвичайно цікаво і близько.

❄❄❄ "Зима-чарівниця" - надзвичайно лірична. Ми читали її в очікуванні першого снігу, практично відчували той запах, мріяли про кригу і снігові завали, їли мандарини... І тут бац - смерть! Це трохи налякало Остапчика, якому зараз 7, але мені подобається, як скандинави легко говорять з дітьми на цю тему. У нашій родині ми її вже неодноразово обговорювали, але до смерті ніколи не буваєш готовим, тож поки читаємо і проговорюємо...

🎩🎩🎩 Загальні враження від книги - двоякі. Від крайнього розчарування до захоплення! Тож вирішуйте самі - готові ви таке читати чи ні. А я тепер у роздумах, що ж там у 3 томі? Які підводні камені? Чи готова я до них???

Мабуть саме ця книга у мене найбільше асоціюється з літом. Звичайно тут є трохи весни і осені, але основні події та й сам сюжет дуже літні. Мандрівки, море, ночівля у наметі, погляд на зорі, танці просто неба, сон у гамаці, подорожі на острів, шукання скарбів після шторму, ігри в саду, приготування їжі на мангалі, теплий дощ, розмови біля вогнища і зустріч світанку... Що ще треба для гарних літніх вражень? Ну хіба ще кілька добрих друзів і пара-трійка мрій...

Цю дитячу(?) книжку я із задоволенням прочитала разом з дітьми, але навіть не знаю, хто від того отримав більше задоволення. А ось ці безкінечні прохання/питання - давай подивимося на зорепад, а коли ми ночуватимемо в наметі?, а давай не будемо спати аж до ранку, а на нас комета не впаде? - змушували мене радіти не менше. Саме таким я уявляю ідеальне літо і це чудово, що діти також відчули у чому його смак. Саме у єднанні з природою, десь біля води, далеко від центру міста і шуму так чудово проводити найдовші, найтепліші і найпам'ятніші дні свого життя. Письменниця дуже добре передала літній настрій, а ще створила цікавий і захопливий світ, який "населяли щасливі маленькі істоти та великі зелені дерева".

Дуже рада, що маю можливість читати книгу рідною мовою, але деякі місця у перекладі не зовсім сподобалися. Є такі фрази, вислови, які вжиті ніби на діалекті, ну принаймні мені вони здалися не зовсім характерні для української мови. Та й дітям були не зовсім зрозумілі, тому доводилося пояснювати своїми словами.

Ну і на останок, кілька улюблених цитат, за які я шалено люблю скандинавських авторів, бо тільки вони вміють так відчувати дитячий світ і нагадувати про нього дорослим:

Дивна річ - дороги та річки, [...] дивишся їм услід - і відразу страшенно кортить опинитися деінде, піти за ними, аби побачити, де вони закінчуються...

Половина мого будинку завалилася, коли ви будували міст через річку. Це, звісно, не біда. Решту змило дощем. Але й це зовсім не варте уваги. Для філософа байдуже, жити чи вмерти, однак я застудився і зовсім не певен, що зі мною буде далі...

Комета - це самотня зірка з вогненним хвостом, яка стратила глузд і метається Всесвітом.

Нелегко доводиться тому, хто прагне володіти речами, мати їх, носити за собою. Я лише милуюся ними, а коли подаюся у мандри, вони залишаються у моїй пам'яті. Замість тягати важкі тлумаки з маєтками, я насолоджуюся мандрівкою.

Хто досі не знайомий із сім'єю милих Мумі-тролів має усі шанси одразу ж у них закохатися в цій книзі. Кумедно про те, як Мумі-тролі жахались Різдва, підозрюючи, що це страховисько, якого потрібно відлякувати ялинкою і задобрювати смачними стравами.

Хочете побачити дещо незвичайне? Тоді слідуйте за мною! Зараз ви можете трішечки змерзнути, але це ж нормально, бо на вулиці зима! Ми з вами знаходимося у країні мумі-тролів. У чарівному місці, де часто стаються просто неймовірні речі! Як от... Різдво! Напевно, зараз ви вважаєте мене дивачкою, адже що такого неймовірного може бути у звичайнісінькому зимовому святі, яке ми звикли святкувати кожного дня? Та вся річ у тому, що головні герої цієї книжки навіть не мають гадки що таке Різдво! Так-так, можете уявити собі таке диво?

Це все тому, що наші мумі-тролі кожну зиму проводять однаково — у міцному і солодкому сні під тепленькими ковдрами. Ну, а якщо говорити простими словами — то у сплячці! Однак, цієї зими все перевертається з ніг на голову, коли сім'я мумі-тролів прокидається і не розуміє, чому всі так метушаться через якесь Різдво. Через постійну метушню та переживання інших жителів, бідолашні мумі-тролі подумали, що Різдво — це щось страшне, від чого потрібно захиститися за допомогою ялинки або ж задобрити за допомогою подарунків! Ось що буває, коли мешканці неправильно розуміють один одного! Все що залишилося нашим звіряткам — це готуватися і напружено чекати вечора, сподіваючись, що все страшне їх омине.

На щастя, все минуло добре. І на здивування наших персонажів, Різдво виявилося чудовим, сімейним святом!
Для мене затишна історія, яку можна читати загорнувшись у теплу ковдру і тихенько хихикати від пригод смішних та милих мумі-тролів!

Це книжка, яку купуєш на подарунок своєму любому 5-річному хлопчику, а тоді, магічним чином, знаходиш себе, жінку віком 40+, яка дочитує третій том Мумі-тролів... Це така лагідна МумуТролізація та/або ТувеЯнссонізація, яка потрібна усім, не залежно від віку, статі та літературних уподобань! Книжка світла, тепла та затишна, - раджу однозначно та беззаперечно! 🌸