🔗Нещодавно одна моя знайома, молода жінка з вищою освітою, мама двох дітей, яка працює на керівній посаді, соціально-активна особа, депутатка місцевого органу самоврядування, написала величезний пост у своїй соцмережі, що вона нарешті вийшла з аб'юзивних стосунків. Тільки уявіть, ця жінка роками жила поруч з тираном і навіть не усвідомлювала цього. Доки він не підняв руку на дитину...
🔗Героїня цієї книги, Лілья, колись успішна молода дівчина з заниженою самооцінкою та безконтрольними статевими зв'язками. Він - розумний, красивий, начитаний, смачно готує вегетаріанські страви, а ще, він - мудак. Читати "щоденник" їхніх стосунків особисто мені було гидко уже з перших сторінок. Кожен допис, епізод - це тригер, червоний прапорець, що так НЕ має бути, це НЕ нормально!
🔗Цих двох жінок, таких різних, реальну і вигадану, об'єднує одне - аб'юз. Їх поступово, як муху в павутину, затягували у токсичні стосунки, а вони навіть не усвідомлювали цього. Чи то кохали, чи то прощали, чи просто залежали від домінантного чоловіка...
🔗Мені сподобалося (чи можна так говорити про аб'юз?), що авторка показала передісторію і хлопця, і дівчини. Знаючи про певні моменти з їх минулого, стає зрозуміло, як вони опинилися в цих токсичних стосунках, в який момент повернули не туди.
🔗Книга важка, неприємна, але як же круто, що все більше жінок наважуються говорити, писати та піднімати подібні теми. Сподіваюся, що це вбереже хоча б когось, або допоможе вирватися на ранніх етапах.