Набридли милі, добрі книжечки? Звичні комікси про супергероїв ? вже не здаються такими цікавими? Хочеться моторошної, жорстокої, кривавої апокаліптичної пригоди? А, може, хочете побачити знайомих героїв геть в інших амплуа? Чи досі сумніваєтесь, що соцмережі - зло? "DCміляція" саме те, що розвіє ваші сумніви і запропонує геть не шаблонну історію про супергероїв. Світ, що схожий на нічне жахіття, став реальністю. Через Дарксайда Землею шириться техно-органічний вірус, мета якого - знищити все живе (DCміляція = DCeased ~ Deceased = "померлі"). Пригадуєте, як у розповідях про зомбі ? передається інфекція? Заразитись геть не складно, хіба що добряче озброїтесь та ізолюєтесь на безлюдному острові чи у якомусь неприступному бункері. А тепер уявіть, що техновірус здатен поширюватись не лише через кров заражених, а ще й через соцмережі ??. Які тепер шанси не інфікуватись? 600 мільйонів людей стали жертвами миттєво... Що ще гірше, число інфікованих швидко поповнили люди та істоти з особливими здібностями. Перш ніж стало зрозуміло, що трапилось і яка природа пошесті, фінальний відлік було розпочато ⏳… Ніхто не був готовим до такого жаху - ні супергерої чи суперлиходії, ні військові, ні тим більше звичайні люди. То які ж тепер шанси людства на виживання? Чи краще запитати, які шанси у всесвіту?... Це було дійсно круто і надзвичайно цікаво. Такими знайомих супергероїв я ще не бачила. І Ліга Справедливості такою безпомічною теж ще не була, адже персонажі всесвіту DC ніколи не зустрічалися зі злом подібного масштабу. Не зраджуючи собі, вони до останнього намагаються боротись проти цієї нечуваної сили, та чи можлива перемога у цій битві чи її було програно ще до початку? "Настав час знайти місцину з купою бухла й насолодитися рештками буття" - здогадуєтесь кому належить фраза? (я от вже знаю який комікс читатиму наступним ?). Зізнаюсь, далеко не зі всіма дійовими особами я була знайома, а про існування декотрих навіть не здогадувалася (та навіть ті, кого досить непогано знала, змогли здивувати). Проте для розуміння сюжету це і не критично, історія більш-менш самодостатня, а що ще важливіше - оригінальності їй не позичати. Найтемніша сторінка в історії всесвіту DC зуміла мене вразити. А шикарні малюнки створили гнітючу атмосферу розпачу, зневіри і приреченості. Вдало підібрані кольори, хороша деталізація, чудові динамічні та статичні сцени, гарно промальовані персонажі і задні плани - усе тільки підкреслює героїзм і трагічність історії.

Джон Константин… цинічний і харизматичний блакитноокий блондин в плащі з цигаркою в зубах чи віскі ? в руках. Завжди там, де проблеми, особливо такі, що пов'язані з магією. Чи то пак, проблеми завжди там, де він ?. Зате з ним точно ніколи не скучно ?. Мальопис коротко показує як Джон Константин прийшов у світ, як зростав, в яку халепу втрапив в одинадцять і до чого призвели його бажання йти всупереч авторитетам, справляти враження і гратись з магією ?. "Там, де я, завжди проривається якесь лайно". А тепер, через тридцять років, наслідки звалились йому на голову, як… голий крилатий чувак з неба ?. Далі ж все закрутилось геть неймовірним чином і майже анекдотично: "заходять якось до банку привид, маг, детектив та справжній диявол". Що з того вийшло? - "усім пиздецям пиздець", кажучи словами самого Константина ?. Джон повен несподіванок, суперечностей і сюрпризів. Він радістю бореться з відчаєм, балансує між байдужістю й геройством, виганяє демонів і гульбанить з… самим дияволом ?. Але рано чи пізно верх завжди бере безмірний цинізм. Викрутаси історії, приправлені сарказмом, чорним гумором, крихтою мстивості і тим же цинізмом, роблять цей мальопис достатньо цікавим чтивом, щоб вигукнути: "Стоп, як вже кінець? Давайте ще!!!" Формат видання просто гігантський. Малюнок гарний, чіткий, яскравий та емоційний (цього разу, на щастя, жодної заливки квадратиками ?). В додатках - галерея альтернативних обкладинок та декілька ескізів. І інтригуюча обкладинка ?.

Смішні моменти в сюжеті, рядовий малюнок без особливостей — прохідна в цілому історія з всесвіту (?) Джона Константина, мага та містика, приборкувача демонів та коханця Сатани. ?Забавні півтори години із мальописом, який не змушував нудьгувати, але й вау-ефекту також не дав. ?Цього разу Джону Константину доведеться розібратися із демоном відчаю, якого він, сам того не відаючи, прикликав ще у дитинстві, коли хотів похизуватися перед друзями своїми паранормальними здібностями та знаннями магії. ?Основна діра в сюжеті — це оцей самий часовий геп, коли від появи демона у нашому світі і до його оприявлення Джону Константину пройшли десятки років, а потім ще й виявилося, що за ці роки демон ніфігово так встиг наробити справ та навбивати людей. Причому не якіхось там безхатьків, зникнення яких мало хто помітить, а мультімільйонерів, власників бізнес-імперій. "Не вірю!" © ?Основний прикол в коміксі — статеві злягання та взаємні підколки Сатани та Джона Константина одного з одним. Це було смішно, ок. ??В цілому, фанатам жанру щиро раджу. Якщо ви "не цих справах", то можете також глянути, але перша частина "Hellblazer: той, хто йде крізь пекло" мені сподобалася більше.