Том Рахман

Не очікувала, що книга про редакцію газети може викликати стільки емоцій. У "Імперфекціоністах" немає гучної драми, але є щось набагато глибше, дуже тонке розуміння людської самотності, розгубленості, бажання бути почутим. Кожен розділ - це як вікно в чиєсь життя, з усім його абсурдом, смішними деталями, непомітними болями. Рахман пише з іронією, але без жорстокості, як автор, який щиро любить своїх героїв, попри всі їхні слабкості.

Анонім

Ця книга ніби дзеркало сучасного життя з усіма його невдачами, надіями та пошуками. «Імперфекціоністи» показує, як люди борються із власними недосконалостями, намагаючись знайти себе і прийняти світ навколо. Том Рахман дуже уважно і з гумором описує своїх героїв - вони не ідеальні, але саме тому такі близькі. Історії переплітаються, створюючи живу картину людських стосунків у великому місті. Книга, яка змушує задуматися, але робить це легко і з теплом.

Анонім

Сюжет роману обертається довкола щоденної газети, дні якої сповнені дедлайнами, пошуками тем, талановитих репортерів. Складається враження, що тільки періодичне видання постає живою істотою на сторінках книги, люди ж зображені млявими, позбавленими емоцій (окрім злоби), амбіцій, сенсу життя і бачення майбутнього. Не зачепило.

Анонім