Нецікаве, ні про що. Така повинна бути назва. Абсолютно очевидні прописні істини...

Книга з ряду «ні риба ні мʼясо». Нічого особливого. Тобто, вона і не погана, але й не та яка «ну точно допоможе». Почнемо з того що, як на мене, це просто записник, щоденник, де авторка поділилась з нами своїм життям, але дала поради зі свого досвіду. Це скоріше автобіографічна книга, ніж психологічна. Друге. Назва взагалі не підходить. «Купи собі той довбаний букет», як сказав мій чоловік: «звучить як книга про фемінізм». І я з ним згодна. (Ні, мій чоловік не проти фемінізму, не проти жінок і т.д.). Можна було би назвати: «Зберись», або «Як не втратити себе» та щось в такому плані. Це більш підходило б за змістом. Третє. Короткий зміст книги: пиши, нотуй, став цілі, перефразуй, бігай, знімай напругу, пиши, не ображай себе, плануй витрати і так по колу. В книзі прям занадто води, ну прям дуже. Ця книга прям вводить в нечитун. Хоча поради дієві насправді. Але, я б хотіла читати в жанрі психології, книгу справді по психології, а не як зараз модно, книгу рандомної людини, яка просто переписала в неї своє життя і віднесла її до психології. Іноді взагалі складалося враження, що читаю якийсь роман. Але майже нічого я не запамʼятала. Хоча сама ідея поділитись своїм досвідом і вирішенням проблем хороша, але не має якогось психологічного підґрунтя. Дочитавши книгу, я нарешті знайшла асоціацію для неї. Книга скарг та пропозицій. Ось як вона асоціюється в мене.

Книжка цікава захоплива було над чим задуматися та поміркувати після прочитання.

Наче описані звичайні ритуали, але хто був у депресивному стані розуміють, як ритуали важливі для утримання своєї життєдіяльності. Особливо коли просто нічого не можеш і здається, що життя марне. І також цікавий шлях авторки. Дитинство в неї було тяжким. Але їй здавалось, що не таке воно і погане, тому що в інших буває і гірше. Часта помилка так думати. Я теж так думала про своє дитинство

Книга, яку має прочитати кожна дівчина та жінка, щоб навчитися любити себе та приймати з усіма недоліками.

купила в захопленні, але читати було важко

Ця книжка Тари Шустер - цікаве поєднання нонфіку і художки. Багато її інсайтів відомі, знані, проте не завжди застосовуються нами в житті. І то не є правильно. Її історію хочеться розбирати на цитати і дарувати всім дівчатам? Легка манера розповіді, написано як розмова з подругою. Коли в тексті звертаються до тебе напряму - це працює ? Дуже добре, як на мене, що авторка не вигадувала велосипед, а розповіла про своє життя, поділилась дуже особистим. Це не нудно, цікаво, і в багатьох моментах я бачила себе юну. Проблеми сімейні, любов до себе, адекватне оточення. Як важливо в будь-яких ситуаціях не забувати про себе. Це ж так просто зробити щось приємне для себе просто так: випити смачної кави з книжечкою, прогулятись з подругою, купити, врешті, той довбаний букет самій собі, бо так захотілось ? Насолодитись моментом, бути в моменті і подумати про себе. П.С. не в одній книжці пробігала думка, що не варто зациклюватися на тому, що про нас подумають інші, бо вони про нас не думають взагалі)) Згодні?)

"Дорогезна, надзвичайно приємно з тобою познайомитися. Насолоджуюся нашим спільним часом. Це супер. Дякую, що читаєш. Справді. Мріяла про те, щоб поділитися цією книжкою з тобою, й зараз, коли усе справдилося, ця мрія стала магічніша, важливіші та життєствердніша, ніж я уявляла. Але не зазнаваймося, маємо попереду ще достатньо часу разом. Дякувати Богові. ДУЖЕ ЛЮБЛЮ" Так авторка ділиться інструкцією з листівок вдячності, найкращої егоїстичної штуки, яку можна для себе утнути. Тут ще до біса багато різноманітних порад "від тієї, котрій вдалося" піднятися після жорстокого падіння. Ритуали для розуму, для тіла і для стосунків. І що важливо: все перевірено самою Тарою. І, до речі, якщо ви у відгуках прочитаєте, що ця книга - ніби щира розмова з давньою подругою, - повірте, так і є. Правдивість, вразливість і доброта - дороговкази, за допомогою яких вона намагається цілком себе показати і їй це вдається незважаючи на депресію, відчуття гнітючого сорому і хронічну тривожність. *Починай там, де ти є. Хоч би де це було. Будь найкращою за найгірших обставин. *Те, за що не берешся ти, береться за тебе. Завжди. *Насамперед будьте героями свого життя, а не жертвами. *Немає сенсу шукати собі фальшивих ідолів. Не шукай схвалення від когось, хто на твою думку допоможе тобі схвалити саму себе. Схвалюй себе сама такою, як ти є. *Стався до необхідного як до розкоші. *Люди, якими ти себе оточуєш, визначають якість твого життя. Вони свідомо чи несвідомо впливають на тебе. Вони є втіленням твоїх цінностей, твоїх надій та твого уявлення про себе. *Пам'ятай: поведінкою, виразами, словами та увагою люди щодня показують тобі, ким вони є. І ти так само. Якщо ти не притримуєш дверей для тих, хто йде позаду, то демонструєш, що для тебе нормально зазряснути двері в когось перед носом. *Те, як хтось ставиться до тебе, не має практично жодного стосунку до тебе самої. Йдеться про саму Ту людину та Її обставини.