Тамзін Мерчант

Капелюшники - це чудова родина, яка має відповідальну місію з виготовлення магічних капелюхів для королівських осіб (і не тільки). Вони як раз чекають головного Капелюшника, який повинен повернутися з подорожі з важливим складником для королівського капелюха.

Але замість цього тільки звістка, що він пропав у морі.. Найбільше з усіх засмутилася його донька Корділія, вона відчайдушно вірить в те, що він живий і його необхідно знайти. Родина, попри цю трагедію повинна завершити свій капелюх, адже він потрібний королівству.

З королем відбувалися дивні речі "Король пискнув і спробував залізти вгору по шторі", "Надіти капелюх догори дриґом було неймовірно важко (хоч таке й траплялося)." Саме капелюх повинен врівноважити його, заспокоїти перед важливими зустрічами і підписанням документів.

Тільки все починає йти не так, трапляється багато подій, які не дають цього робити (наче навмисно). Усі королівські майстри - Капелюшники, Чоботарі, Рукавичники, Годинникарі, Кравці.. залишаються без своїх важливих компонентів. Тому Корділія з друзями має виправити ситуацію, а потім вже повернутися до пошуків батька..

Траплялися дуже цікаві запити на капелюхи, наприклад, щоб виграти дуель, або залишатися молодою, або шапочка яка б допомогла мати думальний вигляд, а як щодо Берета Врівноваженості🤔 або Чепчика Легковажності, щоб покращити собі настрій🙃

Завершилася книга на цікавому місці, тому що це серія з 3-х книг (The Hatmakers, The Mapmakers, The Troublemakers). Тому чекаю продовження✨️

Кілограм капелюхів, півкіло годинників, 200 грам прикрас, дрібка магії, чайна ложка загадковості і додати фантазії на смак - от такий рецепт цієї книги 📕.

Фантастичний світ, в який ділиться на капелюшників, годинникарів, чоботарів, рукавичників, крамарів і ще одну зниклу сімʼю - паличників. Які можуть створювати спільно образи, від яких власник стає мудрішим, розумнішим, спритнішим тощо. Всі речі у світі цієї книги магічні. Хочеш миру? Для тебе пошиють таке головне вбрання та взагалі під будь-яку свою потребу тобі пошиють рукавички, мантії, черевики й капелюхи… Це дійсно щось незвичайне для мене.

Головною героїнею є дівчинка - донька капелюшника - Корділія.
А як майстерно автор описує запах історії… Смм… Я прямо відчула його, читаючи книгу.

Приємна, добра, позитивна книга, про магію, дружбу і що добро завжди переможе зло. Мені сподобалась книга та ілюстрації в ній. Якщо ще є книги цієї авторки, охоче почитаю.

Чудова пригодницька історія, де діти протистоять дорослим. Маємо чарівні та магічні пригоди - треба запобігти війні між Англією та Францією (всього
навсього) та створити капелюх Миру.

Авторка створила особливі чудернацькі назви як для героїв так і для елементів чародійства під час виготовлення капелюхів ( в кінці книги є глосарій для
ознайомлення). Велика подяка @knygolove за такий
легкий, милозвучний переклад.

На долю наймолодшої капелюшниці Корділії ( хоча в оригіналі вона Cordelia) випадають не дитячі випробування, вона має допомогти корнпринцесі з укладенням миру, визволити свою сімʼї з лап лихого лорда та справитись з непоправною втратою батька.

Треба завжди памʼятати, якщо в тебе є близькі друзі, віра в перемогу і дрібка магії приправленої хоробрістю- ми можемо протистояти злу і несправедливості та здолати їх.
Мені би хотілося більше деталей і розповідей про інших членів Гільдії Майстрів: Чоботарів, Годинникарів, Рукавичників, Кравців та Паличників. Адже всі разом вони творять дивовижні речі як для знаті так і для простих людей. Надіюсь в інших книгах буде така можливість.

А ще мені було цікаво, який би капелюх могла створити я сама? Для цього потрібно багато років тренувань і навчання, прочитати тону книг, вивчити астрономічні і алхімічні рівняння, знати яку силу має кожен артефакт і як від поєднується з іншими Але інколи для доброго капелюха достатньо прислухатись до свого палкого серця, фантазії і робити все чисто інтуїтивно.

Надзвичайна книжка. Захопливий, чарівний та динамічний сюжет. Чудові головні герої. Цей текст сподобається навіть дорослим.
Цікаво, що це дебютна книжка авторки. Ідея книжки прийшла їй уві сні. Але найголовніше — у фіналі. Варто прочитати до останньої сторінки.