Це дуже крута збірка горор оповідань. Я неймовірно вдячна, що такі книги друкуються і це не Стівен Кінг, а наші українські автори. Дуже різноманітні історії, від фольклору до космічних оповідей. Мурашки пробігають, коли читаєш цю збірку.

"Бог не без милості, нечисть не без щастя" Розкішне українське міське фентезі, в яке я з головою занурилася з першої сторінки Альтернативний Київ 1913 року, Межа, де, виявляється, цілком природно можуть співіснувати люди і людиноподібні (нечисть) Де вигаданий авторкою світ вплітається у світ реальний, з реальними історичними подіями та постатями Де багацько української міфології з її ієрархією міфічних істот, та стародавніх легенд про саму столицю (до речі, в кінці книги є Словник нечисті та Історичні коментарі, що дуже допомагає в розумінні загальної картини) Ви можете просто, з насолодою, прочитати шість детективних історій, які, за дивним збігом обставин, має розслідувати відомий чиновник, детектив Тюрин, щодня зіштовхуючись з різноманітною нечистю та страшними злочинами Він прагне якомога швидше залишите це місто, та сімейні таємниці не дають йому спокою: загадкова книга, залишена йому від батька, сторінка за сторінкою відкриває давні пророцтва, з якими конче потрібно розібратися самому Олександру Петровичу, аби знайти відповідь на питання: хто я? А можете глибше поринути в роздуми, розпізнаючи між рядків безліч алюзій на тему "інакшості" і пошук власної ідентичності, міркувати про дуальність світу і перебування на Межі між світами та про безліч відсилок на Біблійну тематику та й не лише Це саме той випадок, коли фентезі не є втечею від реальності, а спробою її глибшого осмислення і розуміння Люблю, коли книга залишає по собі не лише задоволення, а й питання Тоді хочеться повертатися до неї і перечитувати ще, але вже з новим поглядом, і, звісно, з продовженням цієї неймовірної історії Атмосферно, глибоко, багатошарово! Щиро раджу!

Збірка оповідань, яка переносить в різні епохи та куточки України, від давнини до космічних станцій майбутнього. Авторки майстерно поєднують історичну реальність із фантастикою, створюючи яскраві пригоди, містичні історії та глибокі роздуми про коріння та ідентичність. Книга дарує відчуття подорожі крізь час і простір, відкриваючи нові світи та змушуючи заново відкривати красу та загадковість України.

Книга "Хроніки незвіданих земель" - це своєрідна часопросторова карта України, яка веде читача від античних часів до далекого майбутнього - як в історичному, так і у фантастичному ключі. Це справжня мандрівка у часі й просторі України, якою ми її ще не знали - чарівною, міфічною, техногенною і космічною. П’ять авторок - п’ять унікальних голосів, що разом створюють мозаїку сюжетів, стилів і настроїв. Особливо вражає, як кожне оповідання відображає окрему епоху: від античних берегів Криму до марсіанської колонії у XXIII столітті. Проте головне - скрізь відчувається український дух, навіть у найфантастичніших реаліях. Світлана Тараторіна майстерно переплітає грецьку, римську та місцеву міфології, створюючи атмосферу античності з яскравими описами природи і давніх ритуалів. Наталія Довгопол поєднує сучасне життя з історичними легендами, додаючи містичну інтригу та дух лицарської романтики. Ірина Грабовська занурює в атмосферу індустріального Донбасу, створюючи містичний трилер з детективними нотами та глибокою емоційною психологічною складовою. Наталія Матолінець вплітає в оповідання урбан-фентезі, антифашистські та антиссовєтські мотиви, розповідаючи драматичну історію про пам’ять, магію і кохання. Дарія Піскозуб створює космічну оповідь з елементами політики та соціальної драми, де майбутнє України - від Галичини до Донбасу й Сходу - розкривається через призму космічної колонії. Рекомендую цю збірку всім, хто шукає українське фентезі нового рівня - з глибокими темами, цікавою формою та справжнім зануренням у незвідане.

Це захоплива мандрівка крізь час і простір, у якій майстерно поєднано історичні реалії та фантастичні елементи. Авторки створюють багатошаровий світ, де кожне оповідання відкриває новий вимір України — від давнини до далеких космічних поселень. Книга вражає атмосферністю, різноманітністю сюжетів і щирою любов’ю до української культури.

Вперше читала книгу на цю тему і мені було дуже цікаво. Безліч порад для будь-якої стадії написання від ідеї до оформлення листа на подачу видавництву. Вправи в кінці кожної глави прикольна штука, вони не такі прості, як здається. Далеко не з першого разу вдавалось робити. Але це дуже допомагає розвивати уяву і розуміти, що взагалі хочеш від тексту. Задоволена книгою абсолютно. Буду повертатися до неї неодноразово, бо це все ж посібник.

Без зайвої пафосності, з конкретикою, прикладами й завданнями, які реально хочеться виконати. Відчувається, що писали практики — кожен зі своїм поглядом і досвідом. Корисна не тільки тим, хто мріє про роман.

Книга велика за обсягом, оформлення додає естетичної ваги й візуального задоволення. В антології як уже досвідчені автори, так і молодші. Тут зустрічаються теми пам’яті, ідентичності, соціальних трансформацій, інтимного життя, територій, внутрішнього світу. Є тексти, що мають експериментальну форму або глибоко символічний, поетичний стиль, а є такі, що йдуть прямими шляхами — це дає напруження, дає простір для порівнянь. Читаючи збірку, маєш відчуття, ніби переливаєшся крізь часові шари: бачиш, як змінюється Україна — і не тільки історично, політично, географічно, але внутрішньо — в стилі, у темах, у способах говорити.