Світлана Ославська

Пфф, тричі починаю відгук і розумію, що хочу сказати.⠀
Те, що судячи з тексту авторка не любить своє рідне місто? Але це справа кожного і не мені лізти в їх складні стосунки. Тільки питання нащо писати книги про те, що не любиш?⠀
Хоча з іншого боку це навіть добре, бо якби це було возвеличення Сєверодонецька, то не було б його реальної картини🤨 Може це відповідь на моє питання?⠀
Складно...⠀

Краще прочитати репортажі, бо вони захопливі. Цікаво, що всі інтерв'ю взяті у людей які свого часу приїхали до міста і їх життя нерозривно зв'язалися з містом біля заводу.⠀
Скажу чесно, на фоні війни мені більш за все було цікаво читати про події 2004 року, бо я їх майже не пам'ятаю, та про 2014, бо тоді складно було розібратися що відбувалося у місті. Тому за ці репортажі я вдячна авторці. Але й інші були досить пізнавальними👍.⠀

Що ж сказати у кінці? У мене склалися досить суперечливі враження від книги. Репортажі то плюс, деякі вставки названі #severstories залишили неприємні враження. Але ця книга всеодно цінна для мене і хотілося б відвезти її до міста, про яке вона оповідає💔.⠀