?Здається я знайшла джерело з якого черпають натхнення всі автори дарк історій?. Моє перше знайомство з міфами відбулося в молодшій школі і я все ще пам'ятаю як тоді мене вразила історія Прометея. Потім намагалася читати викладення міфів Куном, але щось не захопив мене його стиль тож книга так і залишилася недочитаною. І ось я відкрила Стівена Фрая, який виявився для мене ідеальним оповідачем. Його книга не просто сухий переказ міфів, в ній є емоції і є пристрасть. На додачу до того автор ще й аналізує як ті чи інші назви та імена отримували нове життя впродовж століть. Ця книга це той випадок коли однаково цікаво читати і основний текст і всі примітки. Сюжетно в "Міфах" нема нічого неочікувано, адже загальна канва цих історій широковідома, а от деталі мене інколи шокували. Я, звісно, знала що Боги не є уособленням благородства, але ж краплиночка совісті повинна у когось бути? спойлер: не повинна ?. Не знаю що мені сподобалося більше: самі міфи чи те як Стівен Фрай їх розповідає, але я точно прочитаю інші його історії. Рекомендую всім шанувальникам теми✅.
Це була одна з найцікавіших і найкорисніших прочитаних мною книг. Пам'ятаю, ще у молодших класах я любила читати про міфи. Згодом усе забулося, тож корисно було згадати. Хоча б для того, щоб дізнаватися відсилки, або навіть схожі сюжетні лінії в книгах і фільмах. У автора чудовий англійський гумор. Знаю, деяким може не зайти – він досить специфічний, але я з деяких моментів сміялася в голос. Завдяки цьому книга легко читається і запам'ятовується.
Зручний формат, коли знайомі тобі персонажі та персонажки грецької міфології нарешті збираються до купи. Мені подобається, як Стівен Фрай перетворив ці міфи у більш менш цікаві історії - багато речей стали зрозумілішими. Але, як на мене, то не вистачило того гумору, про який нам говорить і анотація, і сам автор. Чомусь коли бачиш в авторстві Стівена Фрая, то очікуєш трішечки більше.
Котолог
