Нові відгуки

Детективний трилер шведського письменника Стіга Ларссона під назвою «Чоловіки, які ненавидять жінок» є першою частиною трилогії «Міленіум». Дивно, що екранізація книги в прокаті вийшла під іншою назвою, адже саме оригінальна найвлучніше описує суть твору. Головним чоловічим персонажем є Мікаель Блумквіст – випусковий редактор журналу "Міленіум", фінансовий журналіст, котрий пише викривні репортажі про корупцію та тіньові оборудки в корпоративному світі. Він саме програв в суді справу про наклеп на відомого промисловця Веннерстрьома, а тому почувався виснаженим, розбитим і знесиленим. Поразка означала втрату репутації і особистої, і журналу. Раптово Блумквіст отримує цікаву пропозицію. Колишній промисловий магнат, 82-річний  Генрік Вангер, вирішив найняти його для написання скандальної історії родини Вангерів: "Це аж ніяк не буде розважальним чтивом. Це історія про ненависть, родинні сварки та непомірну жадобу." Утім, це лише про людське око – для приводу копирсатися в родинній історії. Справжнє завдання – розкрити злочин майже 40-річної давнини: розгадати загадку таємничого зникнення і ймовірного вбивства Гаррієт Вангер. А також з'ясувати, хто всі ці роки доводив старого до сказу, надсилаючи сушені квіти в простій рамці – достоту як колись робила дівчина в якості подарунку на його день народження. Ціна питання – рік часу, кілька мільйонів, голова Веннерстрьома. Звісно, майже 4 десятиліття не залишили надій на розкриття злочину, але інших планів у журналіста і так не було. "Професійна кар'єра Мікаеля склалася, як картковий будинок. Він відреагував на це, сховавшись у малесенькому селі та полюючи на привидів." Він взявся описувати родинну сагу Вангерів, з головою поринув у своєрідний герметичний детектив у масштабах острова 37-річної давності та намагання розгадати "таємницю засушеної квітки". Головною героїнею роману є 24-річна Лісбет Саландер – талановита дослідниця зі специфічною зовнішністю й дивною поведінкою: "розумна дівчинка з кепським характером". А ще вона була "інформаційною наркоманкою з дуже ліберальними поглядами на мораль та етику". Її професійне гасло: "Люди завжди мають таємниці. Треба лише з'ясувати які". Лісбет протягом останніх 12 років перебуває під соціальним та психіатричним наглядом. Вона не дуже вміє і не любить спілкуватися з людьми: "Її цілком влаштувало б, якби люди просто дали їй спокій та дбали про свої справи". На жаль, оточення цього не розуміло. Кілька проявів агресії для самозахисту та категорична відмова спілкуватися з психіатрами в дитинстві призвели до визнання її недієздатною – незвичайна дівчина-фрик опинилася у заручниках системи. Із власного і професійного досвіду Лісбет чудово знала як це – почуватися слабкою, залежною і беззахисною. В очах чоловіків, що відчувають за собою силу і владу, такі дівчата, як вона, були "дозволеною здобиччю". Але Лісбет лиш здавалася слабкою, ніколи не вважала себе жертвою і прагнула помсти. У певний момент шляхи Мікаеля та Лісбет перетнулися. У кар'єрі й житті Блумквіст завжди керувався передусім мораллю, але в процесі роботи йому довелося зіткнутися не з однією моральною дилемою: "Мікаель знав, що всі родини мають скелети в шафах. Але в сім'ї Вангерів був цілісінький цвинтар." Для Лісбет усе видавалося простішим, для неї не існувало напівтонів. Сюжет роману вийшов далеко за межі окреслених початково рамок. Те, що починалося як безперспективне копирсання в минулому, витягло на поверхню стільки бруду й жорстокості, що й уявити годі. Та вся гидота в книзі стосується не тільки родини Вангерів. Йдеться загалом про покидьків, які ненавидить жінок. Це чудовий, напружений, непередбачуваний та атмосферний твір із цікавими персонажами і соціальним підтекстом. Книга якісна та гарно оформлена. Переклад і редактура, до речі, відмінні. Продовження також читатиму і нарешті подивлюсь фільм 🙂. ⚠️ У книзі присутні потенційно тригерні моменти, серед яких сексуальне і домашнє насильство, жорстокі вбивства, жорстоке поводження з тваринами.

Дивуюсь, чого ж раніше, на хвилі популярності не прочитала цю трилогію, бо, дійсно, вона вартує уваги. Такий захоплюючий сюжет! Люблю взагалі тематику, коли зустрічаються геніальні люди і щось починають мутити разом. Люблю і окремо геніальних персонажів, портрети яких ще й неймовірно якісно прописані, ти з ними проживаєш якісь події, почуття. Люблю, коли десь далеко-далеко в маєтку сидиш по ночах і розплутуєш якісь загадки, пахне трошки готикою (яку я останнім часом неймовірно обожнюю). Люблю, коли не розумію хто вбивця не те що з перших сторінок, а навіть з половини книжки. 700 ст. на секундочку! Це гідна праця, от правда, не на воді розведена, як зараз здебільшого трапляється на жаль. 😢 І не з хворої голови, коли читаєш і думаєш: «а так можна було? написати всю дурню, що у твоїй голові існує і видати це з посилом, а от це настільки геніально, що здогадайтесь самі, що то за каша у мене в голові, бо якщо не зрозумієте — ви дно, а не геній». Стосовно перевидання Небо Паблішинг, не подобається воно мені, абсолютно безглузда обкладинка, кольори, які не відповідають змісту, ще й цінник став разів у 100 дорожче у порівнянні з виданням Фоліо.

Довгожданий психологічний детектив, прочитала на одному диханні.

Ця книга катала мене на таких емоційних гойдалках, як жоден інший трилер, детектив чи дарк романс. Я навіть пустила сльозу в моменті, коли жінка думала про те, що чоловік ставиться до неї як до людини, а не як до обʼєкта чи шматка мʼяса. Це було сильно, це було глибоко, це було боляче. «Чоловіки, які ненавидять жінок» однозначно ввійде в топ найкращого прочитаного за весь час. У цій книзі стільки сенсів, шарів і глибини, скільки ж сюжетних ліній — основних чи другорядних. Так, ця книга місцями тригерна та гидка, але вона настільки хороша, що мені не вистачить слів, аби описати весь свій захват. Але, знаєте, що мені найбільше боліло від цієї книги? Не сюжет, не якісь конкретні моменти, ні. Усвідомлення того, що сенси, які автор висвітлює у книзі, були актуальними у Швеції на початку нульових, а в нас, в Україні, лише в останні роки. Лише нещодавно ми почали голосно говорити про домашнє та с€ксуальне насилля, зґв@лтyвання, феміцид, гендерну нерівність та безліч проблем, з якими стикаються жінки щодня. Недарма Швеція є однією із провідних країн у сфері гендерної політики та рівності. І це не порожні балачки, а мої наукові дослідження в межах написання бакалаврської і магістерської робіт, які я присвятила гендерній політиці в світі та Україні. А ще в цій книзі про депресію, відмінність від суспільства, стосунки, дружбу, кохання, роботу, хакерство та, звісно, журналістику. Жорстоку, неприховану, безжальну, але таку до біса принципову та правильну. Коротше, ця книга прям на 100% моя. Вона втрапила мені в саме серце та натисла на найбільш болючі рани моєї особистості. Це була неймовірна подорож, продовження якої я чекаю із нетерпінням❤️‍🔥 Якщо ви шукаєте неймовірний детективний трилер із купою сенсів, нашарувань, сюжетних гілок і неочікуваних поворотів — ця книга точно для вас. Якщо ви любите неспішні й детальні оповіді, насичені справжнім людським життям і (не)прихованими таємницями — ця книга теж для вас!