Ця книга не просто про кохання. Вона про вибір, про ціну бажань і про те, що навіть найкрасивіші казки можуть ламати.

Балада про недовго й нещасливо — це суміш магії, напруги і емоцій, які тримають до останньої сторінки. Історія стала ще темнішою і глибшою: з’являється більше болю, більше сумнівів і складних виборів.

Ця книга про кохання, яке проходить крізь випробування, про вибір між серцем і правдою, і про те, що іноді найсильніші почуття приходять через біль. Після неї залишається відчуття завершеності, але водночас і легкий сум, ніби прощаєшся з чимось дуже близьким

Одного разу розбите серце — це суцільні емоції, які важко розкласти по поличках. Вона зачепила мене глибше, ніж я очікувала: було і боляче, і чарівно водночас.

? "Лихе й правильне — такі суб'єктивні поняття." ? "У героїв не буває щасливих фіналів." Чарівна казка з дуже зимовою атмосферою Величної Півночі панує у цій книзі. Початок трилогії, за яку я беруся, щоб дізнатися більше про харизматичного Принца сердець. Історія таланів, їхні сили та вчинки самі по собі дуже цікаві, а Джекс однозначно втрапив у серця багатьох читачок? Події починаються у Валенді з моменту десь середини книги "Фінал". У той час юна дівчина Євангеліна звертається по допомогу до Джекса, адже вважає, що її хлопця причарувала до зведеної сестри мачуха, і Євангеліна будь-що прагне зірвати їхнє весілля та повернути своє справжнє щире кохання. Звісно ж, угода з Принцом сердець має свої підступи, методи талану дівчині зовсім не подобаються і вона чинить досить нерозсудливо, хоча... Оця вся передісторія і призводить до того, що імператриця Скарлет відправляє саме Євангеліну на батьківщину її покійної матері, на Велику Північ, де під час Безкінечної ночі принц Аполлон збирається вибрати собі наречену❤️‍? У цих подіях Євангеліна вбачає хороший знак: вона завжди мріяла побувати на Півночі, на легендах і казках якої зростала, а також прагне забути перше кохання і знову спробувати відшукати свою долю❤️‍? Це дуже казкова історія. Мені вона вдалася навіть легшою і менш моторошною, ніж "Каравал". Так, тут теж багато загроз, магічних проклять, одержимості. Надзвичайно добра та трохи наївна Євангеліна опиняється у вирі пророцтва, викриває брехню та приховані мотиви мало не кожного зі свого оточення, та попри низку розчарувань, не втрачає свого світла та віри у "довго й щасливо"? Уся небезпека і моторошність оповіді згладжується атмосферою чарівних вбрань, хмар золотої парчі та рожевого оксамиту, феєрії кольорів та розкішних вечірок у казкових замках, шаленством та здійсненням бажань✨️ Дуже атмосферного читати про Велику Північ саме взимку❄️ Рекомендую для читання в момент, коли захочеться казкової, сповненої магії та трошки наївної історії?

Дуже гарна серія книг. Красиве видання, гарна історія ?

У цілому мені сподобалось. Перша книга затягує атмосферою, цікавими різноманітними героями, магією та несподіваними рішеннями й ситуаціями. Тож, почавши, точно хочеться дізнатися, що ж буде далі. Персонажі досить глибокі, кожен зі своїми особливими характерами, поглядами на життя, минулим… І це додає характеру й наповненості й самим книгам. Із героїв мені справді подобається Євангеліна. Навіть попри її часом надмірну наївність, вона захоплює рішучістю та вірою в краще навіть тоді, коли, здавалося б, це зовсім неправильно й безглуздо. А також тим, що майже завжди прислухається до своєї інтуїції та власних відчуттів, почуттів, а не просто сліпо довіряє словам. Адже недарма кажуть: «Словами любить, а ділами губить». І значна частка правди в цьому точно є не лише в книгах, а й у житті. Окрім цього, її віра в будь-що настільки сильна, що іноді нею хочеться надихатися, щоб так само не опускати власні руки нині в нашій реальності. Ще один герой, що запав у душу, — це Джекс. Він красивий, із палким і трохи грубим характером, насмішками в словах і з недовірою в серці до інших і до себе. Але насправді він не зовсім такий, яким хоче здаватись! Протягом трьох книг він розвивається та розкривається нам із різних боків. Хоча, зізнаюсь, мені з самого початку, було майже все дуже очевидно щодо нього. Але це зовсім не заважає насолоджуватись його особистістю, яка іноді й бісить. Як же без цього? Так, Джекс не вибив із мого серця Аарванда з трилогії Мари Вульф про сестер-відьом ?, але невеличкий його куточок і мою прихильність завоював. Не лишив мене байдужою і Хаос. Якщо відкинути певні його вади (не буду спойлерити, які саме, ви й так все зрозумієте, читаючи), то він може здатися чудовим чоловіком: красивим, розумним, із вогняним характером і пристрастю, але водночас стриманим і турботливим, незважаючи ні на що, або, скоріше, наперекір усьому. Здається, щось людське таки в ньому лишалось у будь-який час і в будь-якому стані. Але, як не прикро визнавати, від завершення історії я очікувала більшого. Кінець здався мені не настільки наповненим, як історія того заслуговувала. Після останніх сторінок ніби лишився легкий присмак недовершеності. Хотілося хоча б трохи більше всього: деталей, емоцій, історії про життя головних героїв та інших жителів Півночі «після»… Також маю відзначити, що особисто для мене іноді було трохи забагато сюжетних поворотів, які трохи стомлювали. Здавалося, що авторка хотіла додати більше екшену, але я багато разів ловила себе на думці, навіщо там потрібна та чи інша ситуація/легенда/прокляття, якщо далі суті цього розкрито не було. Загалом серія гарна, захоплива, досить ненапряжна, поєднує в собі і звичайних людей, і магічно обдарованих, і навіть вампірів. А це не може не зацікавити. Трилогія однозначно варта гарного місця в моїй бібліотеці, і я точно ще колись перечитуватиму її, але місце найулюбленішої вона все ж не посяде.

Дуже гарна книжка. Малюнки 10/10 - просто кайф, хочеться розглядати їх знову і знову. Історія 7/10, читалося непогано, але трохи затягнуто і не все тримало увагу на повну