Кауфман пропонує не стільки критику Маслоу, як глибоке переосмислення його праці. Він занурюється у щоденники Маслоу, його останні рукописи, недописані ідеї — й дістає звідти не схему, а живу філософію розвитку людини. Відома піраміда — це, на думку Кауфмана, спрощення. Насправді ж життя не вписується в геометрію. Наша мотивація — це ріка, яка часом повертає назад, часом пересихає. І самореалізація — це не пункт призначення, а стан буття, у якому людина знаходить себе, віддаючи себе іншим, світу, сенсу. Кауфман говорить не з позиції вчителя, а як дослідник і мандрівник, який сам шукає відповіді. Книга переплетена історіями, науковими даними, роздумами, цитатами з Маслоу, психології гуманізму, нейронауки. Кауфман не розповідає, як «стати найкращою версією себе». Натомість він допомагає зрозуміти, хто ти вже є — і ким можеш стати, якщо дозволиш собі жити з відкритим серцем, відкритим розумом.

"За межами піраміди потреб. новий погляд на самореалізацію" С. Кауфман. Я не пам'ятаю який відгук спонукав мене придбати цю книгу. Напевне, 2,5 роки тому у мене були питання на які я шукала відповіді. Але всі ми знаємо як змінилося наше життя за цей час і ті проблеми наразі не актуальні. Тож книгу я прочитала, але чи винесла я щось з неї? Буду відвертою: лише декілька моментів затрималися в моїй голові. Пам'ятаю щось про види нарсицизму, щось про призначення та любов, ото й усе. Може у мене нема достатнього рівня знань у психології, бо такі поняття як трансцендентність просто лякають мене, а може час зараз такий, що мозок не готовий сприймати щось серйозне. Не знаю, але книга точно прийшла до мене у неправильний час. Заховаю її в ящик з книжками, хай там побуде.

“За межами піраміди потреб. Новий погляд на самореалізацію” — це більше, ніж книга для самодопомоги. Доктор Скотт Кауфман залучає читачів до захоплюючої розмови, закликаючи їх відкрити в собі найбільш автентичну сутність і прийняти її у повній мірі. Кауфман пропонує змінити концептуалізацію моделі, переплітаючи особисті наративи, історичні розповіді, етнографічні дослідження, дослідження когнітивної нейронауки, практичні шкали самооцінки та гуманістичну психологію, щоб кинути виклик традиційному розумінню ієрархії потреб. Незважаючи на складну тематику, привабливий стиль Кауфмана надає його розповіді відчуття невимушеної прогулянки. Він плавно поєднує заплутані та складні принципи гуманістичної психології зі своїм поглядом на результати сучасних наукових досліджень та інших суміжних галузей. Автор досліджує роль страху та тривоги в особистому здоров’ї, навчанні та зростанні, спонукаючи читача перевірити власні характеристики, моделі та мислення, якщо людина прагне стати найкращою версією себе. Представлена як дорожня карта для особистої самореалізації, його модель використовує метафору вітрильника — трикутника на вершині півкола — щоб підкреслити існування двох різних категорій потреб: тих, що стосуються «безпеки», та тих, що стосуються «зростання». Поради Кауфмана допомагають читачам вирушити у власні унікальні подорожі морем життя, які виходять за межі самореалізації, водночас нагадуючи нам, що ми повинні визнати нашу загальну людяність, щоб підвищити наше задоволення від життя. Іншими словами, постійно самовдосконалюючись і роблячи позитивний внесок у суспільство, ми стаємо більш самовідданими як особистості та більш взаємопов’язаними як колективна людська раса.