Шарі Лоу

У нас зараз тумани, сльота та сірість. Але, на щастя, блимають гірлянди, мерехтять ялинки та освітлюють шлях казкові фігурки, тож, не дивлячись на зовнішні та внутрішні перепони, - Христос рождається, славімо Його!

Про що? Про всеосяжну силу справжнього кохання, його різноманітність та вартість чекання.

Отже, насправді тут не одного разу - тут принаймні тричі перед Різдвом (не враховуючи епілога). І три покоління - бабуся, мама і дочка. І у кожної - моральний вибір - залишитися вірною обраному чоловікові чи підти за першим коханням, кинути зрадника чи поставити чіткі умови і сподіватися на силу свого розуму, і - погодитися стати парою з другом "з перевагами" чи дочекатися справжнє кохання. Звучить, наче, просто, але це зовсім НЕ просто. Інколи голова йтиме обертом від дивності вчинків та віражів.

"Чесно кажучи, не знаю. Твоя мама завжди все тримала в собі. Вона ніколи не була такою балакучою, як ми. Я, безумовно, люблю її, але завжди думала, наскільки складним поєднанням мене і твого дідуся вона є."

То ж основне питання - хто є батько, залишатиметься відкритим до кінця й стане загадкою для усіх) Бо доля вміє жартувати так, як людям і не снилося!