Сергій Панасюк

Корчма на перехресті світів.
Видавництво Ранок, 2024 р.

Це збірка оповідань різних авторів, які поєднанні в одну історію — роман.
Дійсно цікаво переплітаються між собою абсолютно різні історії і відчувається осінній вайб. Бариста, кава та містичний антураж корчми на початку книги дуже інтригують, але потім з'являється відчуття, що не книгу читаєш, а дивишся реаліті-шоу. Сюжет швидкий, простий і не напружений.
Жанри оповідань різні. Початок містичний, більшість фентезі і трошки легкої фантастики.
Не всі оповідання мені сподобались, але деякі викликають захоплення.

Почну з похвали назві та оформленню — дуже вдалі і зразу настроюють на певний лад та сприйняття прочитаного.

Окрема подяка людині, яка зуміла поєднати, на перший погляд, не поєднувальні історії в один цілісний сюжет і ще й так вдало.

Бо поєднати Івана Сірка, драконів, відьом та космос в одній книжці, при тому, щоб це було логічно, казково, магічно, технічно, містично, інтригуюче — це треба мати неабиякий талант. І головне, щоб у це все повірили читачі. Я повірила, що таке можливо. І навіть хотіла б сама потрапити в таку корчму хоча б на пару годин.

Але потрапляє в неї звичайний (а може і не звичайний) хлопець Юджин, якому і випала нагода попрацювати у корчмі та почути всі ці неймовірні історії про пригоди відвідувачів.

Не всі історії мене захопили чи сподобалися однаково, були ті, які зачепили більше, і ті, які не зовсім мої. Але, якщо б це була звичайна збірка, я б напевне їх пропустила, а в цій, коли всі поєднані в один цілісний сюжет — то змушена була прочитати всі і не жалкую.

Фінал в історії дає достатньо простору для продовження такого формату розповідей і якщо вийде така книжка, я її теж прочитаю обов'язково. Бо коли під однією обкладинкою різні жанри, при тому такі різноманітні і неочікувано поєднані в одне ціле та такі різноманітні пригоди — це зацікавлює, а створені авторами світи, що межують з нашим сьогоденням у вимірах історії та фантазій їх авторів, не відпускають.

Що — у сучасній уяві — роблять бармени, крім як підносять напої з наїдками? Правильно, вислуховують оповідки відвідувачів. А якщо цей бар (чи корчма, чи тратторія) розташований в "тонкому" місці, і двері туди відкриваються з різних світів і в різні світи: споріднені і дуже далекі? Які історії принесуть відвідувачі?
Книга позиціонується, як міжавторський роман, який складається з оповідань, проте, як на мене, це швидше збірка оповідань з одним наскрізним героєм — тим самим барменом, який взаємодіє з усіма іншими персонажами.
Чим цінна міжавторська збірка оповідань? Кожен читач може знайти "свого" автора чи авторів, і потім уже впевнено купляти і читати їх самостійні твори.
Читайте "Корчму на перехресті світів", отримуйте задоволення від читання та відкривайте для себе нові імена українських письменників.

Ідея цікава, але, як і в будь-якій збірці короткої прози різних авторів, твори дуууже різні за рівнем. Є чудові, як-от "І прийде холод" Катерини Перкур - абсолютна зірка цієї збірки; є хаотичні, де в певний момент починаєш губитися в тому, що відбувається, як у "Кобзі" Інни Тукалевської; є добротні, як "Сіромаха" Вікторії Штепури або "Мурашник" Макса Пшебильського; є нудні, як "Глобус Омани" Яскр; а є й такі, що дивишся на зміст і за назвою взагалі не можеш згадати, що то воно таке. Частині авторів ніби не вистачило місця, щоб розгорнути сюжет і прописати як належить усі думки, які вони хотіли донести.
Загалом для мене збірка виконала свою місію - я ознайомилася з новими для себе українськими авторами і визначилася, з чиєю творчістю хотіла б продовжити знайомство.

Ну нарешті знайшлася збірка, яка заполонила моє серце 🔥 Це не просто збірка української фантастики, а настільки майстерно сплетена одна, цільна історія з оповідань різних авторів і це вау 🤩

Тут ми зустрінемо відьом, упирів та різну нечисть, науковців та багато ще кого! Деякі оповідання будуть вражати нас, інколи буде моторошно, однак всі оповідання мене цікавили.

Уявіть місце, де реальності перетинаються, а кожен відвідувач приносить із собою нову історію. Корчма на перехресті світів — це не просто збірка оповідань, а своєрідний ланцюг історій, які плавно переходять одна в одну, створюючи цілісну картину дивовижного таємничого простору.
Особливо вразило, як автори змогли зробити перетікання сюжетів майже непомітним: здається, що слухаєш різних гостей корчми, і кожна нова розповідь наче виростає з попередньої. Це додає книзі особливого шарму й робить її схожою на один великий роман, хоча насправді це антологія.

Жанрове різноманіття теж грає на користь — тут є і темне фентезі, і легкі пригоди, фантастика і навіть містика з філософським підтекстом. Кожен автор привніс щось своє, і хоча деякі історії зачепили більше, ніж інші, загальне враження залишилося дуже позитивним.

Це чудова книга для тих, хто любить відчуття занурення у світ, де кожен гість має свою таємницю, а між історіями немає різких меж. Вона створює атмосферу чарівної бесіди біля вогню, яку не хочеться переривати. Можливо пару якихось оповідань я й прочитала з не великою цікавістю, але в основному це були потужні історії просякнуті фантастикою та містикою🔥

Книга, справжній задум якої постає перед читачем зовсім не одразу. І навіть не на останній сторінці.

Юджин не вміє варити каву, але вміє слухати. Сумнівне надбання як для баристи, але корчмі на перехресті світів саме така людина і потрібна. Адже що є історія, яку нікому не розкажуть?

Отже, ця книга це як збірка, але не зовсім. Всі історії хоч і розказані різними персонажами, а все ж ведуть до однієї точки в просторі та часі, де сходиться весь сюжет. І корчма в ньому посідає далеко не декоративне місце.

Всі історії різні за стилістикою та сенсом, але всі про панування добра над злом, про кохання і віру. Про те, що кожен опиняється там, де повинен. Про магію та скарби, подорожі та перетворення, про науку і забобони.
Але найбільше мені сподобалась розповідь під назвою «І прийшов холод». Вона пронизлива, потужна і цікава.

Справжній задум цієї криги я опанувала не одразу, мені знадобився час, аби пазл склався. Але в результаті – ця книга дійсно ламає четверту стіну.
Це дуже глибока і різностороння книга, яку приємно відкривати.

Відьми, дракони та космічні чумаки 🌙

Корчма на перехресті світів - обʼєднує всяку нечисть та розповідає їхні історії. Це - збірка оповідань, яка сплітається у єдиний, цілісний сюжет.

В центрі всього, Юджин - бариста-невдаха (він так думає). Але на мою думку, йому неабияк пощастило опинитись в місці де казки стають реальністю. Спочатку хлопець думає, що в корчмі збираються письменники, які діляться своїми сюжетами. Однак, з кожною оповіддю, Юджин розуміє, що потрапив у скажену історію. Яка, крім всього, повʼязана з Диким полем та отаманом Іваном Сірко.

Я оцінила відсилки на сьогодення. Тут неодноразово згадується населення сусідньої країни (саме в тому контексті, який оцінять всі) 😉

Ну і єдина таємниця, яку проносить герой через всі оповіді.

Це було захоплююче та інтригуюче. Фінал - натякає на продовження історій 😉

Це одна з тих історій, де магія, реальність і таємниці перетинаються так природно, що важко відірватися. Атмосфера на висоті, а сюжет занурює в пригоди. Ідеально для тих, хто хоче втекти від реальності

Чесно кажучи, не думала, що історія про корчму настільки захопить мене. Але ця корчма – місце, де перетинаються різні світи, і кожен, хто проходить її поріг, несе щось своє. Читаючи, відчуваєш, як тут живуть легенди і таємниці. Атмосфера нагадує затишний вечір біля каміна, де кожен розповідає свою історію. Якщо хочете вирватися з реальності, ця книга подарує вам цілий вечір чарівного затишку та пригод.

Деякі історії написані цікаво, а є ті, що просто хочеться прогорнути.

А що як десь у всесвіті існує магічна корча на перехресті світів, куди можуть потрапити всі подорожні, які цього потребують? Ох, ідея цікава й захоплива, дуже тішусь, що авторам/кам прийшла вона в голову й зʼявилась така книга.
⠀
Я думала, що це буде звичайна збірка з 11 різних коротких оповідей, але все виявилось набагато цікавіше! І я дуже рада, бо збірки не дуже люблю, але це не про цю книгу.
⠀
Отож маємо цілісний роман у оповіданнях. У центрі сюжету — корчма та її корчмар Юджин. Це ніби основа, на яку вже нанизуються інші історії, але при цьому авторам/кам вдалось створити їх у схожому стилі й тональності. Якби не було підписів, хто й що писав, то можна було б подумати, що це була одна людина.
⠀
Отож Юджин потрапляє до дивної корчми, куди приходять якісь люди. І всім їм треба обовʼязково розповісти Юджину свою фантастичну історію. От власне спочатку ми читаємо про події в корчмі, потім зʼявляється якийсь герой і разом із ним нове оповідання, потім знову корчма, знову герой і знову нове оповідання. Насправді усе це має дуже цілісний вигляд.
⠀
Усі оповідання написані в жанрах фентезі, фантастики, магічного реалізму або кіберпанку. І я не можу сказати, що прямо всі мені сподобались, деякі були трохи незрозумілі й нуднуваті, але більшість мені сподобались.
⠀
Попри те, що тут різні оповідання написані різними людьми, книга читалась легко і текст написаний гарно. Кожне оповідання мало щось унікальне та цікаве. А ще в цій книзі поєднано українців, дракона й Івана Сірка. Не питайте, як то все вийшло, просто почитайте.
⠀
Підсумовуючи, це чудова ідея і класна реалізація. Раніше я не читала нічого подібного і мене дуже тішить, що наша література стає такою цікавою і різноманітною.
⠀
А яке тут оформлення! У книжки надзвичайна обкладинка, назва якої та один із елементів переливається; а ще чорний зріз. Це дуже гарно доповнює книгу і додає цій історії ще більшої атмосферності та таємничості.