Книга включає публіцистику на тему російсько-українських відносин. Написана добре, читається легко, хто хоче скласти уявлення із теми — буде дуже помічне. Але. Я не просто так написала "скласти уявлення", хоча точніше було б "систематизувати свої думки і відчуття". Я до того, що далеко не всім книга буде цікава. Для когось висловлені тут думки (цілком логічні і адекватні, повторюсь) - пройдений етап, і не виключено, що пройдений ще в 2014 чи і раніше. Книгу логічніше було б назвати "Чому Росія програє", бо в ній в основному деталізовано і обґрунтовано, що із Росією не так. Якщо чесно, мені і відомо, і плювати, що з нею не так, тому книга мені зайшла менше, ніж я розраховувала, купуючи. Автор — український історик родом із Криму, і я прекрасно розумію, чому ця заочна дискусія із Росією йому актуальна. Штука в тому, що мені давно вже ні. Отже, раджу обирати книгу, виходячи саме із цього — наскільки для вас важливо розібратись і системно для себе чи для дискусій і сформулювати, що із Росією не так і чому вона врешті програє. Мені недостатньо її програшу, мені треба, щоб Україна врешті виграла, а це, все ж таки, не тотожні речі, і не автоматичний результат

1918 рік був дуже складним. На території України так багато всього відбувалося: швидка зміна влади, різні армії, різне бачення майбутнього. Пам'ятаєте Універсали? Там ще спочатку сподівалися на співіснування в одній державі з росією, а у Четвертому уже проголосили незалежність? Важко тримати в пам'яті такий шалений калейдоскоп подій за такий короткий проміжок часу. І, на жаль, ситуація з Кримом одразу після розпаду російської імперії залишилася білою плямою у моїх спогадах з уроків історії. А ця книжка надасть змогу освіжити знання або здобути нові, як кому необхідно. Ми маємо можливість дізнатися, як кримські татари утворювали свой парламент і уряд; як Балбочан ішов у похід на Крим; як півострів захищали від більшовиків; як владу захопили німці; як генерал Сулькевич і гетьман Скоропадський намагалися вирішити майбутнє Криму. Чого хотіли самі жителі півострова? Кримські татари, українці, німецькі поселенці і росіяни - інтереси різнилися, як і бачення майбутнього. Німецька колонія, автономія у складі України, незалежна держава, частина російської імперії? Книжка описує злочини більшовиків, які не дивують. І помилки української влади, які не дивують теж. Хоча нікого тут ідеалізувати неможливо. Ніяких компромісів, торгова блокада, традиційна загарбницька риторика росіян. Не забуваємо, що ще триває перша світова війна, ще Україна не встановила кордони з росією, ще все може бути зруйноване. І буде зруйноване. Минуло сто років. Чи зробили ми висновки з історії?