Якщо раптом вам захочеться чогось теплого, мудрого, легкого, красивого - ця книга точно сюди. Якщо вам хочеться історію для читання між купанням - можливо купатись ви не будете, бо просто не зможете покинути героїв і історію. Після поцілунку з сином рабина Мерилін відправляють на перевиховання до троюрідної.. а втім, як казала героїня - називайте мене Ада. Але на неї чекає дещо більше і значуще, ніж всі думали. Трохи літа, трохи витонченості, трохи Герлен, трохи дуже влучних розмов, юнацького бажання свободи, сміливості обирати себе, трохи пригод, закоханості, трохи стилю і вантажу, трохи гумору і трохи сліз. Трошки реальності жінок 60-х років (та і до і після), трохи турботи і влучних порад. Мені нагадало «Міста Дівчат», але ж питання фемінізму і права на власний вибір - це одвічні питання у патріархальному світі. Після прочитання відчуваєш тепло всередині. І, чесно кажучі, я не одразу зрозуміла що були моменти расової нерівності, настільки героїні тепло і мудро будували своє життя. Кінцівка... Ух, особливо коли обливаючись сльозами ти не одразу розумієш всі козирі. Це однозначно на поличку книжок які виведуть з нечитуна і залишать свій слід.

Це той випадок, коли починаєш читати заради легкої історії, а отримуєш дещо набагато більше. Головна героїня Мерилін через один дуже невдалий вчинок опиняється фактично у засланні в домі своєї суворої тітки. І спочатку здається, що далі буде просто кумедна історія про конфлікт поколінь. Але поступово книга стає історією про дорослішання, свободу вибору і про те, як легко прожити життя за сценарієм, написаним кимось іншим. Мені особливо сподобалася тітка. Саме такі персонажі роблять книгу живою: гострі, неідеальні, зі своїми секретами й досвідом. Книга легка, дотепна, але глибока. Після неї залишився такий несподіваний інсайт: іноді людина, яка найбільше дратує нас своїми правилами, може навчити нас бути вільними.

мої сміливі 5 з 5 ⭐ ця книга цим літом так часто з'являлася у моїй стрічці, що я зрештою не встояла, і абсолютно не пошкодувала. легка атмосфера літньої Америки 60-х, море, пляж, Сінатра... ех! написано так живо і невимушено, що я навіть не одразу помітила, скільки насправді важких тем автрока встигла протягнути через цю історію: жіночу несвободу вибору, расову дискримінацію, приховане кохання, яке доба забороняла називати своїм ім'ям, родинні таємниці про матір головної героїні і те, як письмо стає для дівчини способом отримати власний голос, коли всі навколо [здебільшого чоловіки] хочуть говорити за неї. усе починається зі скандалу: Мерилін цілується із сином рабина просто під час служби, і парочка буквально вивалюється крізь вітражне вікно на очах усієї громади. батьки в паніці намагаються одружити дітей заради збереження репутації, Мерилін відмовляється, і як покарання її відправляють на літо до двоюрідної бабусі Ади у Філадельфію - легендарної свахи із сорокарічним стажем. сетап "сувора родичка проти вільнолюбної молодої" міг би стати чимось типу приборкання норовливої, але тітонька Ада виявляється зовсім не тією, яку так боялася Мерилін. Ада - персонажка, заради якої варто читати книгу навіть якби все інше було посереднім [а воно не посереднє]. сімдесятип'ятирічна, вбрана з голочки, гостра на язик, вона ставить Мерилін жорсткі рамки [жодних побачень, жодної червоної помади, жодних запозичень із гардеробу], а сама тим часом ховає ціле життя, про яке навіть найближчі не здогадуються. протягом літа Мерилін по крихтах видобуває з неї історію - про нареченого, який загинув у пожежі, про кохання, яке довелося поховати через расові упередження доби [і тут книга робить дуже болючий реверанс у бік расизму, показуючи реалії того часу]. чим більше Ада відкривається, тим більше стає зрозуміло: жінка, яка все життя влаштовувала чужі шлюби за правилами, сама ці правила ненавидить усім серцем. в якийсь момент мені захотілося бути на неї схожою. Мерилін теж прописана дуже добре, а не як черговий шаблон бунтівної дівчини. її страх дуже конкретний: вона щодня бачить матір, яка спалює вечерю, бо надто заглиблена в книжку, тікаючи таким чином від свого життя, і розуміє, що саме така доля чекає на неї, якщо вона просто піде второваним шляхом. друкарська машинка, яку дарує їй Ада, стає символом права говорити власним голосом, а не переказувати чиюсь версію подій [і мені страшенно сподобалося, що сама назва книги - це подвійна гра слів]. щодо чоловіків у полі зору Мерилін - можливо, мені було сумнівно, що буквально кожен, хто потрапляє в її орбіту, миттєво западає на неї, тож правдоподібність сумнівна, але най буде. при цьому написано все настільки легко, наскільки взагалі можливо писати про важкі речі: короткі розділи, дотепний гумор, і особливо словесні сутички Ади й Мерилін, які тримаються на чистій хімії двох сильних характерів. у фіналі книга дозволяє собі несподіваний і сміливий поворот саме навколо особистого життя Ади, і хоч я здогадувалася про частину правди заздалегідь, останній штрих мене таки заскочив [спойлерити не буду]. так, після ретельно вибудованої реалістичності доби цей поворот виглядає трохи зухвалим для 1960-го, і я розумію тих, хто скаже, що це було занадто зручно [спершу сама так подумала]. але мене цей ризик автроки радше зачарував, ніж роздратував, адже він логічно замикає всю тему книги про те, що справжня свобода коштує дорого, і не кожен наважується її собі дозволити. ➕ плюси: • атмосфера епохи дуууже кінематографічна і легко візуалізується - одяг, машини, Сінатра врешті решт - всі деталі прекрасні; • яскраві другорядні героїні Ліліан, компаньйонка Ади, і подруга Мерилін Ширлі запам'ятовуються навіть при недовгому екранному часі. ➖ мінуси: • фінальний поворот з Деніелем особисто мені відчувся як натягнута сова на глобус 🤔 це було справді класне чтиво перед сном, щоб забути про денні тривоги і на кілька годин опинитися на пляжі біля моря в компанії гостроязикої Мерилін і неймовірної Ади. після цієї залюбки познайомилася б з іншими книгами Сари Конфіно, бо після такого хочеться ще 💛

Хочете прочитати книжку, яка подарує новий ковток повітря, запах океану, тонкий гумор і героїв без безглуздих вчинків? Тут є кохання, трохи драми, багато філософських роздумів про життя й атмосфера 60-х років. Тоді сміливо беріть її до рук. Через прикрий випадок із сином пастора Меридіт відправляють на перевиховання до її тітки Ади. Спочатку дівчина боїться цієї зустрічі, але замість суворої тітоньки бачить стильну, нафарбовану й упевнену в собі жінку. Ада має власну думку, живе так, як хоче, і не боїться помилятися. Саме тоді для Меридіт усе змінюється. Ада не намагається зламати дівчину чи перевиховати її — натомість показує, що можна жити інакше. Що світ не закінчується на чоловікові та народженні дітей, що вона має право на власні рішення й помилки, а її місія не зводиться до того, щоб бути гарненькою і мовчати. Це книжка про жіночу підтримку й допомогу одна одній, про свободу бути собою та про те, що жінки можуть усе. Вона справді дає ковток повітря і змушує замислитися над власним життям. А ще нагадує, що кохання не має терміну дії. Мені дуже сподобався цей роман: гумор Ади, атмосфера курорту, герої та їхні роздуми. Це книжка, яку хочеться читати далі й далі, а фінал змінює сприйняття всієї історії та точно не залишає байдужою.

"Роби, як я кажу, а не так, як я роблю" 😂 Це історія про жінок, сильних і незалежних! Які самі влаштовують і обирають своє життя. Про епатажну, незаміжню, сварливу, шалено успішну кар'єристку Аду Геллер в ролі професійної свахи 💍 ( тільки уявіть це 🤭), яка у свої 75 вже з'єднала серця тисячі пар 💝 І про юну бунтарку Мерилін, без того досвіду дорослого життя, яку в 20 років батько намагається видати заміж 🫡 І ось ці дві зовсім різні жінки проведуть літо разом )) що з того вийде? 😁 Коли 1960-ті давлять і нав'язують свої правила, а бунтарський дух просто так не згасне. Як ви вже зрозуміли, книга мені шалено сподобалась❤️‍🔥 Персонажі такі харизматичні, що тут не можна залишитись байдужими. Сюжет захоплює і ти просто в цій книзі живеш, кайфуєш, смієшся, дивуєшся, переживаєш ❤️‍🩹🥰 Історія розвивається так, що впевнена вас здивує чим же ця літня відпустка завершиться. В ідеалі цю книгу треба читати десь на березі теплого моря, біля пірсу і грітись в промінчиках сонця 🌅 їсти морозиво ще й слухати Франка Сінатру. Бо в книзі саме така атмосфера ☀️🏖️ Я отримала море позитиву плюс ніби подивилась фільм, ще й відпочила, надихнулась і отримала черговий мотивуючий "копняк" від авторки 😉❤️‍🔥 Тож чекаю наступні 📖♥️ І раджу до прочитання ❤️‍🔥

💭 Не недооцінюйте жінки, зарядженої ідеєю. Історія, яка додає віри в те, що все задумане можливо! Якщо тільки захотіти, піднятись з крісла і щось для цього робити, хоч і маленькими кроками, але головне вірити у себе. А якщо конретніше, то на прикладі американської домогосподарки 1960-х показано, що зрада чоловіка може спонукати жінку не тільки обдерти шпалери у спальні, а й вирости як особистість з втіленням своїх амбіцій і мати голос у суспільстві. І, як не дивно, ще й піти у сферу, де «начебто» жінкам не місце.. Так, це про політику і про гонку в передвиборчій компанії, де чоловіки.. як ті півні одне перед одним 😝 Здавалось, що може бути нудніше в книгах.. 😅 Та це не про цю книгу 😁 Це життєво, з тонким гумором і політичними хитрощами. Давно не траплялось в книжках таких насичених і моментами кумедних, саркастичних діалогів та ще й з живими персонажами. Водночас це історія про другий шанс в коханні і зрілі стосунки з усіма зваженими за і проти. Це про сімейні цінності, шляхетність, важливість бути собою і щоб тебе цінували. Ця історія лишила після себе тільки приємні емоції 🥰 тому обов'язково читатиму і «Не забувай писати». Рекомендую ❤️

📝«Подеколи все відбувається саме так, як має». 1960-ті роки. У незвичній синагозі (де чоловіки і жінки сидять разом) Мерилін і сина рабина — Даніеля — спіймали на поцілунку. Така витівка мала два виходи: весілля або... І ось дівчина з червоною помадою на вустах — як символ бунтарства і легковажності — в новому місті працює асистенткою бабусі-свахи. Знайомство з Адою спочатку було покаранням для норовливої Мерилін, проте згодом стало відкриттям нових смаків і відчуттів, чудових зустрічей, веселощів і пляжного відпочинку. Воно стало дороговказом у житті — з вибором письменницького шляху та відчуттям підтримки. Подекуди передбачувана історія не викликала ні сміху, ні сліз. Вона легко читалася, хоч і мала відкритий фінал, а головній героїні не хотілося співчувати. Це книга про закоханість і розчарування, сімейні таємниці та літній відпочинок, пошук себе, бунт проти релігійних правил, романтичні побачення та усвідомлення того, що споріднена душа завжди була поруч. Зрештою, це розповідь про власний вибір бути щасливою, не догоджаючи чужим очікуванням.

Історія, яка захопила мою увагу з першої і до останньої сторінки❤️ 20-річна Мерилін опинилася в центрі уваги, через цікаву ситуацію, в дууже не підходящому місці. Як покарання батьки на літо відправляють її до двоюрідної бабусі Ади, яка не вирізняється янгольським характером. Якби Мерилін цього не хотіла, вибору не має. Батько злий як ніколи, та й люди ще довго про таке не забудуть. Треба зникнути, щоб пристрасті вчухли та витримати лише одне літо. Мерилін зустрівши Аду, розуміє, що їй тут буде не солодко. Ада має чіткі правила для проживання Мерилін, які та не має порушувати; має свій "режим життя"; свою роботу, вона сваха, і більше 40 років з'єднує серця. Тепер Мерилін має їй у всьому допомагати, дотримуватися правил і вказівок. Ада шалена жінка, різка, іронічна, з характером, зі своєю думкою, стильна, цікава, рішуча, молода душею і зовнішньо гарно збереглася для своїх 70+ років, її поважають і захоплюються в найвищих колах. Мерилін теж з характером, бунтівниця ще та. Робить, що їй хочеться попри заборони. Мріє писати, і починає навіть, під час цієї відпустки. Літо, молодість, ну і куди ж без кохання💕 Танців, нічних прогулянок, побачень, поїздок, розбитих сердець.. Це прекрасна літня історія з атмосферою 60-х. І затишно, і тепло, і щемко (так, навіть сльози були🤧), і смішно через дотепні діалоги. Стільки емоцій, подій, поворотів вмістила ця книга. А фінал який🫢 Тут і про пошук себе, про дорослішання, про бажання йти за покликом серця, а не суспільства. В противагу контролюючій сім'ї Ада стає для Мерилін, хоч і тією ще занозою🙃, але й опорою, яка допоможе розправити крила, а не сховати їх. Ада завжди підтримає її🤍 Також сподобався письменницький вайб, я обожнюю такі книги. Потішили згадки відомих особистостей тих часів, деякі навіть були знайомі з персонажами книги. Також слід відмітити яскраву стильну картинку, яка ж одразу малюється в уяві під час читання😍 Можу ще довго розказувати про цю книгу, але краще вам її прочитати🥰 Вона чудова❤️