Крутий підлітковий детектив!
Серія про дітей-підлітків завжди знайде свого читача.
Адже, в одній книзі пригоди, загадка, підтримка та приклади взаємодії.
Ми із сином вже читала цю авторку і нам сподобалось. Текст необтяжливий. Мова зрозуміла дітям, немає вичурності або навпаки спрощення. Загадка цікава, не одразу здогадуєшся про розв’язку.
Салла Ніколлз цікаво створює атмосферу книги. На жаль, часом автори підліткових авторів перебільшуюють із напруженням в сюжеті, а тут вміру. Читаючи дитині не страшно, але цікаво.
Насправді, мене як дорослу, теж захопила книга. Звісно, для дорослого це занадто малий формат, але на пару годин читань теж підійде.
Анонім
⏳️Третя і заключна частина трилогії "Гонитва у часі" прочитана. Цього разу брат із сестрою переносяться ще далі у часі, аж у 1795 рік, у Ґеорґіанську епоху. Та потрапляють вони сюди не за власною волею. Разом із ними, у маєток Еплкот потрапляють інші мандрівники у часі, справжні баронеса та барон, які втікають від французької революції.
⏳️У цій книзі було не так багато побутових подробиць, як у попередніх, зате було дуже багато захопливих пригод. Також, нарешті розкрилася таємниця чарівного дзеркала, хто його зробив і навіщо. Загалом, це досить добра серія, щоб познайомитися з минулим Англії. У ній вдало поєднані пригоди із побутовими, модними, гастрономічними подробицями часу, що описується. Я б хотіла прочитати щось подібне про Україну. До речі, цікаво, чи є книги українських авторів про мандри у часі?
Анонім
Пригоди у часі тривають...
🎄Алекс і Рубі знову приїзджають до маєтку Еплкот, позапланово та ще й на Різдво. Чарівне дзеркало чекає їх на своєму місці і запрошує до нової мандрівки. Цього разу брат і сестра, опиняються в 1872 році, у вікторіанській епосі, де знову знайомляться зі своїми прародичами.
🎄Як і в першій частині, діти багато дізнаються про побут того часу, відчують на собі відсутність центрального опалення, водопостачання, користуватимуться вуличним туалетом, а окрім того відсвяткують незвичайне Різдво, отримають тогочасні подарунки, заспівають давніх колядок і десь між цим всим врятують свою давню родичку від вірогідної смерті.
🎄Знаєте, мені завжди здавалося, що вікторіанська епоха це про холод, голод, сирітство, закриті школи-пансіонати з одвічними епідеміями та нестерпними викладачками-монахинями. Власне все це тут є, але окрім того, є щаслива багатодітна родина, в якій панує любов та повага. До дітей не відносяться, як до безмозких ляльок, а ті шанують одне одного та батьків, хоча час від часу й піджартовують над деким. Наявність слуг не звільняє від прибирання за собою та домашніх обов'язків. Скромні подарунки цілком компенсуються розвагами та часом проведеним разом. Звичайно, авторка наша сучасниця і можливо багато що видумала, але мені подобається таке її позитивне бачення епохи правління королеви Вікторії. Особливо в різдвяній книзі.
Анонім
