❤️ Це було просто м'яв Дякую щиро Дуже приємно 🥺👉🏼👈🏼

Для мене це була найважча книжка з усіх книжок Саллі Гепворт, які я прочитала. Дуже дратували герої + фінал не став для мене несподіванкою, але сама історія прочиталась на одному подиху. ✨ Вона про батьків і дітей. І про вибір - давати своїй дитині все, що їй потрібно, бо ти її любиш та дбаєш про неї, чи в прагненні загартувати її та виростити людиною, яка ніколи ні від кого не залежатиме, створювати умови, за яких вона вимушена буде самостійно вигризати все, чого хоче і потребує. ✨ Про те, як можна бути добросердною та щедрою жінкою, яка займається благодійністю і дбає про потреби малознайомих людей, та водночас бути холодною та невблаганною матір’ю, яка відмовляється давати своїм дітям те, чого в неї в надлишку. ❤️ Про те, наскільки різними в жінок можуть бути погляди на життєві цілі, подружнє життя та виховання дітей. І як складно їм може бути знайти спільну мову. — Чому свекрухи й невістки ніколи не можуть знайти спільної мови? Чому такого ніколи не трапляється між зятем і тестем? — Бо зять і тесть мало чим переймаються. ✨ В цій книжці, як і в інших книжках Саллі Гепворт, є одразу декілька оповідачів і декілька часових ліній, тож читається дуже легко і швидко. Для мене «Свекруха» десь на 7/10 (більше не поставила, бо я дуже бісилась в процесі), але мені все одно сподобалось. Сподіваюсь, українською виходитимуть і інші книжки авторки🤍

Моє перше знайомство з авторкою вирішила розпочати саме з цієї книги 📖 Це не класичне розслідування скоєного, це психологічний трилер про сімейні проблеми і таємниці, де розповідь ведеться в декількох часових проміжках. Захопливо, емоційно, лишає по собі післясмак і багато думок для роздумів. Це історія про сім'ю, материнство, різні погляди на життя, про невимовне, про біль, важкі хвороби, втрати, скорботу, злість, ненависть, абсурд, любов.. Цей список можна продовжувати довго. . Де тут "корінь усіх проблем", кожен читач зрозуміє по-своєму і зробить свої висновки. За такого невеликого об'єму, в 300 сторінок, авторка майстерно прописала цю історію і змогла зачепити. Я відчувала різні емоції.. і сум, і злість, і обурення від подій, які розгортались на сторінках.. Я не очікувала такого.. Читається дуже легко, хоч книга "важка" в емоційному плані 🖤☺️ Раджу тим, хто любить такі історії.

Для мене це непогана книга на 4/5. Це була друга прочитана книга авторки, і в ній мені справді сподобалося багато моментів. Але я вже почала трошки помічати самоповтори у Гепворт, що трохи зменшило ефект першого прочитання. Тут багато сімейної драми, є непередбачувані повороти та жорсткі емоційні моменти, які роблять історію реально цікавою. Але і при тому менш трилерною, я б віднесла її скоріше до якоїсь сімейної драми. Загалом Свекруха гарно прописана психологічна історія з напругою, де стосунки, емоції та таємниці переплетені тонко й несподівано. Тому я б радила її прочитати, але не чекати від неї супер детектива чи супер напруженого трилеру. Моя оцінка 4/5)

Я люблю психологічні історії, але тут багато того самого, що я вже бачила в інших книгах авторки, знов герої з різними психологічними “перипетіями” й травмами, і це вже трохи набридло. І хоча сюжет і містить психологічний саспенс, він більше нагадує родинну драму, і то передбачувану. Тому відносити цю книгу до трилера категорично не можна. У порівнянні з «Спорідненою душею», «Молода дружина», мабуть, трохи цікавіша у темах і має трохи більше напруги, але все одно це не той “вау”, який я очікувала і який отримала в Хорошій сестрі. Герої мені не зайшли так, щоб я щиро переймалася ними, а атмосфера не зачепила. Читається легко, Гепворт знову робить текст дуже доступним, тож кинути книгу не хотілось. І це певний плюс. Але загалом для мене це 3/5, бо не відчула глибшого зв’язку з героями і не отримала того, чого справді хотіла від цього сюжету. Хороша сестра напевно мені дуже завищила очікування від авторки)

Це була моя остання прочитана книга авторки… і до неї я більше повертатися шось не хочу 😅 Я люблю трилери, особливо атмосферні, і Споріднена душа мала потенціал по опису, ідея з домом на скелі, з якої люди приходять вчинити самогубство звучить атмосферно й напружено. Але лише звучить) Для мене тут бракувало того самого «глибокого тла», яке я люблю у простих і не дуже закручених гостросюжетних історіях. І хоча багато читачів оцінили книгу доволі високо, є і ті. хто як і я, отримали зовсім не те, що очікували. Книга відчувається трохи поверхнево. Для мене історія не зачепила емоційно, і я не відчула того «вау‑ефекту», через який я прочитую книгу до останньої сторінки з пульсом у горлі. Мені бракувало глибини у персонажах і більш логічної зв’язки між подіями. Моя оцінка — 3/5 😐

Це була моя перша книга Саллі Гепворт, і я була вражена. Для мене на момент прочитання це була дуже класна історія, тому я поставила 5/5. Але якщо бути чесною, якби я читала її не першою, я точно знаю, що цієї оцінки вже не було б. Саллі Гепворт дуже любить самоповторюватися, і з часом це стає помітно. Загалом книга справді хороша. Це не трилер і не детектив у класичному розумінні, хоча тонка напруга тут усе ж простежується. Швидше, це гостросюжетний психологічний роман як на сайті РМ і заявляють. Тому не варто чекати тут суперповоротів, гучних інтриг і вау-ефектів, і тоді книга вам, скоріше за все, сподобається.

Захоплює, швидко читається. Те, що нам треба)