Оввааа🥺🥺😍Я В ШОЦІ🙃Дякую тобі що здійснив мою першу книжку мрію😍Нехай ця добра справа обернеться тобі в сто раз більше🫶
Книга є відвертим, болючим і водночас надихаючим дослідженням жіночого досвіду. Це інтимна подорож, що переносить нас через чотири ключові стани. У цих коротких, але напрочуд глибоких текстах Рупі Каур вмістила цілий всесвіт почуттів. це мінімалізм, де кожне слово має вагу. Рупі Каур пише простою зрозумілою мовою, без зайвих прикрас. Вона безстрашно пише про насильство, травми та душевні рани. Авторка досліджує всі грані любові — від її народження до болючої втрати. Рупі Каур показує, що навіть після найглибших ран можна знайти сили, щоб відродитися і знову полюбити — насамперед себе.
«сонце та її квіти» - ніжна, глибока й водночас проста у формі, емоційно насичена поетична збірка, яка охоплює теми любові, втрати, травми, зцілення, еміграції та самореалізації. книга має п’ять розділів: в’янути,опадати, вкорінюватися, зростати, цвісти, що метафорично відображає процес переживання болю й поступового одужання.? ? «вʼянути» - ця частина про перші тижні втрати, коли земля йде з-під ніг, а світ більше не має сенсу без найважливішої людини в житті. ? «опадати» - розділ, що занурює чи не на самісіньке дно втрати, а також болісного та важкого усвідомлення того, що вона «вбила» вміння сподіватися й вірити в кохання. ? «вкорінюватися» - це тексти про пошук себе, міграцію, родинну спадщину й непрості досвіди, крізь які проходять жінки всієї земної кулі. ? «зростати» - секція, що поступово сповнюється світлом нового дня життя й готовності крокувати вперед з іншою людиною. ? «цвісти» - останній розділ, що знаменує рішучість у любові та дбайливому ставлен себе. вірші часто лаконічні, мінімалістичні, написані в стилі вільного вірша без пунктуації, але з якою ж кількістю сенсу. сподобалась мені так само, як і дві інші книги Рупі Каур❤️ 10/10⭐️
збірка поезії та прози, яка розповідає про кохання, втрату, зцілення та жіночу силу? авторка торкається тем, які резонують із багатьма читачами: насильство, розбите серце, самоприйняття. її вірші короткі, без зайвих складних метафор, але дуже виразні, а ще підкреслюють про важливість самоповаги та незалежності жінки.
Якщо ви любите глибоко емоційні, але прості й доступні тексти про кохання, біль та самопізнання — ця книга може зачепити вас. Вона особливо резонує з читачами, які переживали складні стосунки або моменти саморефлексії. Однак, якщо ви шукаєте складну, метафоричну чи новаторську поезію, можливо, вам здасться, що вірші Рупі Каур дещо поверхневі та повторювані. Вона часто використовує вільний вірш без рими чи складних образів, що не всім підходить. Якщо вам подобаються авторки на кшталт Ланг Лів або Аттікус, **"Молоко і мед"** може стати хорошим вибором. Але якщо ви любите традиційну або більш глибоку поезію, краще звернути увагу на інших поетів.
Коли читаєш книгу повністю, вона розповідає про сімейне насильство та токсичні стосунки. Але якщо звертати увагу лише на окремі цитати, кожен може знайти в ній щось близьке для себе.
Це збірка, що відкриває двері в глибокі переживання, біль, зцілення та пошук себе. Знаєте, поезія — це завжди щось інтимне, що залежить від того, яким настроєм, досвідом і почуттями ви підходите до читання. І для мене ця збірка стала прикладом того, як суб’єктивність сприйняття формує наше враження про творчість. Теми, які порушує Рупі Каур, безсумнівно важливі. Вона пише про травми, жіночність, любов і втрату з такою відвертістю, що ці рядки проникають у саме серце. Є моменти, які зачепили мене настільки, що я відчула їх фізично — слова ставали ножами чи ліками залежно від контексту. І хоча не все було мені близьким (і слава Богу, що так), я не могла не оцінити сміливість авторки торкатися таких тем. Що стосується стилю, то тут у мене дещо змішані почуття. Вірші Каур дуже мінімалістичні — короткі фрази, прості образи, іноді схожі на Instagram-дописи. Для когось це може бути перевагою: відсутність зайвих деталей, прямота й легкість сприйняття. Але мені цей стиль видався специфічним. Місцями я відчувала, ніби мені бракує глибини або деталей, які б допомогли краще зрозуміти переживання авторки. І це, напевно, той випадок, коли ти можеш або повністю відчути ритм цієї поезії, або залишитися осторонь. Попри це, я щиро вдячна за ті моменти, які вдалося прожити разом із текстом. Вони нагадали, як важливо бути відвертою з собою і не боятися говорити про те, що "болить". Рупі Каур дає голос тим, хто його шукає, і це, напевно, найцінніше в її книзі. "Молоко і мед" — це збірка, яку варто прочитати, якщо ви готові до емоційних гойдалок і пошуку власних відчуттів у чужих рядках. Але будьте готові, що не все буде для вас близьким. І це нормально. У кожного своя поезія, і, можливо, ви знайдете її тут, а можливо — десь в іншій книзі.
Котолог
