«Траурний Концерт» – манґа, яка говорить про смерть, але так, що ти невільно починаєш нею милуватися. Головна героїня історії – студентка Лінь Чушен, яка в пошуках себе залишила інститут, посварилась з батьками та прийшла влаштовуватись майстром церемоній в похоронне бюро «Агенція щасливих церемоній» (цікава назва як для такого місця). І хоча перше знайомство з роботою пройшло не дуже гладко, поступово дівчина звикає та разом з директором Янцінем та його помічником Ашанем сумлінно працює, аби допомогти людям прийняти втрату. "У труну кладуть мертву людину. А для смерті немає різниці." Очима Чушен ми бачимо не одну складну, проте правдиву історію смерті, прийняття, скорботи та жалю. Через свою доброту, дівчина нерідко “лізе не в свої справи”, проте вона не може інакше, і саме ця наївність та простота Чушен часто допомагала іншим відпустити душевний біль. І хоча кожна з невеличких історій відкриває нові грані скорботи та смутку, в цьому чудовому ваншоті знайшлося місце і для кумедних жартів, і для купи цікавої інформації про поховальні обряди Тайваню, особливості прощання з померлими та інших нюансів, пов’язаних з роботою похоронних бюро та майстрів церемоній. "Поховальна церемонія проводиться для того, щоб живі попрощалися з мертвими."

Авторка довго вивчала тонкощі роботи похоронних бюро, тому можна дізнатись про традиції, нові та старі, китайських церемоній.Читачі, як і Чушен, мало що знають про такі речі, тому нас ведуть по ситуаціях і тонкощам разом із нею. Основна ідея твору — смерть може бути раптовою і навпаки, а церемонії створені, щоб провести душу в останній шлях, також попрощатись, якщо не встигли, та відпустити. Церемонія дає можливість зрозуміти, наскільки важливо радісно зустріти свій кінець. Після прочитання починаєш ще більше розуміти як важливо цінувати виділений час із рідними та близькими, і що іноді треба забути про чвари та образи, бо потім можеш жалкувати, що не вирішили це раніше...Я не можу сказати, що це сумна манга, навпаки — досить цікава, та це не означає, що моментами у вас не будуть литися сльози. Мабуть, це манга, яку б я радила багатьом людям, бо з цим стикається кожен.

Одиночна манга про переживання та проводжання смерті. Не кожному зайде, але для мене це перлина — тонко і глибоко описана історія втрат різних людей, історія підтримки та співпереживання, поваги та любові.