Остання частина мені зайшла на 6/10. Не знаю чому, але можливо перед цим частини були насичені крутими подіями та внутрішніми змінами Аурін. А ця викликала якісь змішані почуття, хоча наче теж розгорталися події, але не так чіпляли, +- як і в першій книзі. Дуже шкода було Джада і королеву Маліну з її вбивцею. Для мене все-таки ТОП частини - Спалах і Жар на 10. Золото на 8 балів

Дуже непогано, не очікувала що мене так затягне історія!

Найгірший переклад книги, який я лише бачила. Мені хочеться КРИЧАТИ - настільки він поганий (кажу як перекладач) Декілька фраз російською - це шо взагалі?? Великий мінус - немає карти. Я ще другу не читала частину, але мені здається ця книга могла бути обʼєднана з другою. Перша половина нудна і ні про що, друга просто огидна, але нарешті якісь події. Світобудова пояснена на мінімалках (не пояснено взагалі нічого) Я дуже люблю роментезі, але це кошмар.

Книга, від якої я не очікувала нічого, але вона виявилась дуже глибокою в підтексті. Це не класична казка про золото, це історія про те, як легко загубити себе, коли хтось інший вирішує, ким ти маєш бути. Аурен — героїня, яка спочатку здається слабкою, покірною, зручною. Але саме її внутрішній голос, біль і досвід поступово пробуджують силу, про яку вона навіть не підозрювала. У книзі багато темних моментів, метафор і символів — клітка, блиск золота, що маскує неволю. Це про токсичну владу, про залежність і про повільне пробудження. І хоча це лише перша частина, вона дає старт глибокому шляху до себе, який вартий прочитання.

Тут Аурін — це вже не тінь, а полум’я. Вона не тікає, вона не мовчить. Вона вже не тільки переживає, вона діє. У цій книзі вона не одна — вона стає частиною руху, частиною нової сили. Нові виклики, нові союзники, нові відкриття. І хоч багато чого ще болить, у цій частині вже є надія. Золото більше не тримає її — воно її зброя.

Після шоку, болю й пробудження — етап збирання себе по частинах. Ця частина спокійніша, повільніша, але дуже важлива. Тут більше розмов, внутрішніх діалогів, нових думок. Аурін намагається зрозуміти, хто вона — не як полонянка, не як чиясь, а як окрема жінка. Так, динаміка просідає порівняно з другим томом, але вона потрібна — щоб переварити попереднє й бути готовою до подальшої трансформації. Це частина прийняття. Себе. Своєї сили. Свого минулого.

Початок здається казковим — золото, замок, король, дівчина в розкоші. Але дуже швидко стає ясно: золото тут — це не краса, а в'язниця. Аурін живе в клітці — і фізичній, і емоційній. Вона намагається виправдовувати все, що з нею відбувається. Здається, що це історія про любов, але чим далі — тим більше розумієш: ні, це історія про контроль і про те, як легко в ній загубити себе. Перша книга задає тон і готує до глибокої перебудови героїні. Фінал б’є — і саме з нього починається пробудження.

Найкраща книга циклу😍 Слейд то окрема любов🥹🥰