Дарина
Дарина Вертецька
Котик
28.05.2025
Новий відгук
Тут Аурін — це вже не тінь, а полум’я.
Вона не тікає, вона не мовчить. Вона вже не тільки переживає, вона діє.
У цій книзі вона не одна — вона стає частиною руху, частиною нової сили.
Нові виклики, нові союзники, нові відкриття.
І хоч багато чого ще болить, у цій частині вже є надія.
Золото більше не тримає її — воно її зброя.
Новий відгук
Після шоку, болю й пробудження — етап збирання себе по частинах.
Ця частина спокійніша, повільніша, але дуже важлива.
Тут більше розмов, внутрішніх діалогів, нових думок.
Аурін намагається зрозуміти, хто вона — не як полонянка, не як чиясь, а як окрема жінка.
Так, динаміка просідає порівняно з другим томом, але вона потрібна — щоб переварити попереднє й бути готовою до подальшої трансформації.
Це частина прийняття. Себе. Своєї сили. Свого минулого.
Новий відгук
Початок здається казковим — золото, замок, король, дівчина в розкоші. Але дуже швидко стає ясно: золото тут — це не краса, а в'язниця.
Аурін живе в клітці — і фізичній, і емоційній. Вона намагається виправдовувати все, що з нею відбувається. Здається, що це історія про любов, але чим далі — тим більше розумієш: ні, це історія про контроль і про те, як легко в ній загубити себе.
Перша книга задає тон і готує до глибокої перебудови героїні.
Фінал б’є — і саме з нього починається пробудження.
Нова оцінка:
18.05.2025
Новий відгук
Попри величезну кількість позитивних відгуків, для мене ця книга не стала чимось особливим. Ідея цікава — жінка-хімік у консервативному чоловічому світі 60-х років, феміністичні теми, боротьба за рівність і голос. Але на практиці я не відчула глибини чи емоційного залучення.
Прочитала близько 100 сторінок, і все це здалося поверхневим і навіть трохи штучним. Жінка-хімік, веслування, соціальні бар’єри — усе це подається ніби як щось унікальне.В мене не виникло зв’язку з героїнею, історія не зачепила, і бажання продовжувати читання просто зникло.
Даю 4 з 10 за саму ідею книги та естетичне оформлення, але на жаль, зміст виявився для мене порожнім.
16.05.2025
Новий відгук
Ця частина найважча — не стільки за подіями, скільки за психологічним навантаженням. Катніс не стає героїнею, як у типовому сюжеті. Вона надламана, втомлена, жива лише силою обов’язку. Мені особливо запам’яталась пісня «Дерево повішених» — дуже сильний епізод, який втілює всю трагедію й глибину опору.

Відмінності з фільмом:
– У книзі набагато глибше розкрито, як Катніс, Гейл, Фінік, оператори працюють над роликами у 2-му окрузі — фільм майже не показує цю частину.
– Були живі діалоги з Пітою, вже після повернення з Капітолію — їх у фільмі майже немає, а в книзі видно, як сильно він змінений.
– Після того, як Піта намагається її задушити, Катніс кілька тижнів живе в окрузі 2 — спілкується з Гейлом, намагається зрозуміти, що робити далі.
Книжкомрії поки не створені :(
Книжкомрії поки не створені :(