Це чудове ознайомче читання для аналізу того, що таке гра, і що саме робить гру веселою. Концепція, яка є дещо абстрактною та різною для різних людей, але життєво важлива для успішного дизайну гри. Це особливо важливо враховувати студентам, оскільки вони часто зациклюються на тому, що подобається особисто їм або що їм цікаво, і узагальнюють це для всіх геймерів. Більш цілісне розуміння дизайну буде корисним, коли вони переходять зі статусу гравців до студентів і професіоналів. Усі професійні поняття у книзі подані у легкій для читання та сприйняття формі. Це дозволяє ідеально збалансувати роздуми над поняттями, які сьогодні настільки ж актуальні, як і 20 років тому. Водночас книга не перевантажена академічним жаргоном і довгими розділами, тому читання не забирає час, який студенти можуть витратити на роботу над проектами та застосуванням концепцій до дизайну. Знання з цієї книги можна спокійно поєднувати зі сторонніми статтями та іншими додатковими матеріалами. Безсумнівний переможець для будь-якого курсу дизайну або тих, хто цікавиться дизайном ігор.

Щойно дочитала «Теорія розваг для ігрового дизайну», яку написав ігровий дизайнер Раф Костер і я в захваті? Тема ігор, їхнє створення та дизайн вже давно мене цікавлять. І коли я побачила, що у нас вийде ця книга, то одразу зрозуміла – вона мені потрібна! В даній книзі автор досліджує вплив, який лежить в основі сучасних відеоігор, ділиться своїми думками щодо концепції розваг, показує нам, що ігри – це теж мистецтво. «Теорія розваг для ігрового дизайну» наповнена прекрасними ілюстраціями, які автор малював самостійно. Також ця книга входить до багатьох навчальних програм з дизайну ігор по всьому світу. Хочу також відмітити саме те, як книга зроблена: якісні ілюстрації, сторінки, наповнення. Все настільки прекрасно, що я не розумію, чому вона не коштує дорожче (сьогодні книгу можна замовити за 650 грн зі знижкою). А ще, партнерами видання є мої улюблені Projector (@prjctr_institute). Просто безмежна любов✨ І декілька цитат для збереження: • Не слід недооцінювати потяг мозку до навчання. Якщо людину помістити в камеру сенсорної депривації, їй дуже швидко закортить з неї вилізти. Мозок жадає подразників. Він повсякчас вишукує навколо щось нове, що можна вивчити, що можна долучити до свого світогляду. • Ігри набридають нам, коли головоломки в них припиняють обростати все новими й новими нюансами. • Ігри вчать нас того, як працюють певні аспекти реальності, як розуміти самого себе, як розуміти вчинки інших і як користуватися уявою. • Якщо люди хочуть досягти свого максимального потенціалу, то вони мають іти складним шляхом і грати в ігри, які вони не розуміють, які не відгукуються в їхній натурі. Цей шлях і є тим самим вихованням, яке врівноважує природно та культурно обумовлене мислення. Це дасть змогу вільно оперувати різними світоглядами та підходити до розв'язання проблем із широким набором навичок. • Коли людина бачить, як хтось досягає в чомусь успіху, то інстинктивно сприймає це як змагання.

Все життя я думав, що ігри — це просто спосіб розважитися та втекти від щоденних проблем. Проте, коли я випадково натрапив на книгу "Теорія розваг для ігрового дизайну", я відчув, що світ ігор може бути набагато більшим, ніж я коли-небудь уявляв. Ця книга перетворила моє ставлення до ігор: вони стали не просто розвагою, а справжнім мистецтвом, яке об'єднує техніку та емоції. Як новачок у цій галузі, я відчув себе як дитина, яка знаходиться на вершині водоспаду, готова зануритися у безмежну глибину ігрового дизайну. І тепер я впевнений, що граючи, я не просто розважаюся, але і розвиваю власний потенціал. Кожен розділ цієї книги — це маленька пригода, де я відкриваю для себе нові можливості. Я рекомендую цю книгу кожному, хто хоч раз хоче подивитися на ігри інакше. Вона відкриє для вас новий світ можливостей та захоплень, які ви, можливо, й не уявляли.