Хоча задум книги хороший – історія про пам’ять, травму та боротьбу за справедливість, – стиль написання досить специфічний. З одного боку він глибокий і метафоричний, а з другого – надто сухий чи навіть затягнутий. Головна героїня, яка переживає важкі події, інколи може викликати не співчуття, а відчуття відстороненості.