Більше, ніж сюжет, мене захопив стиль написання книги. Браво! Я зачитувалась! Єдиний мінус, за який знімаю зірочку, - те, що крім української, присутня російська (хоча й розумію, чим це обґрунтовано).
Перша моя книга про Донецьк, і вона однозначно варта уваги!
Анонім
««Долітало» - це таке дієслово, яке пояснювало хтонічний, безособовий порядок війни. Хаос війни, в якому страшно було шукати винних, оскільки винні прикидалися рятівниками, а невинні проголошувалися звірами.»
Непримітна обкладинка, дивна назва, невелика ціна. Це все оберігає цінний вміст книжки. А вона про російсько-українську війну, про Донецьк. І ще вона двомовна.
Події розвиваються з 1986 до 2020 року. Авторка розповідає історії із життя чотирьох сімей, які починаються у пологовому будинку після народження чотирьох дітей. Розповідь не лінійна. Книжку потрібно читати уважно, щоб не заплутатись у героях та датах. Інколи хотілось взяти олівець і намалювати собі схему.
Це історії не лише про людей, а й про міста і місця, які теж впливають на світобачення. Звичайно, найболючішими є розділи, що зачіпають новітні часи. Кожен з героїв має власний досвід зіткнення з війною і свою думку про неї. Хтось ладен діяти, хтось вдавати, що нічого не відбувається, хтось звинувачує інших. Усе це на фоні незбагненних подій і дій в окупованому Донецьку і не тільки.
Про те, хто такий лев Сесіл можна дізнатись на 169 сторінці. Невже з усього, що відбувалось у 2015 році, лише смерть лева Сесіла мала сенс?
Анонім
Все у житті має сенс, от тільки як його знайти?
⠀
Хтось все життя шукає сенси, хтось живе як живе: будує дім, виховує дітей. Поки не прийде хтось, хто забере у тебе все - і сім'ю, і бізнес, і дім. А якщо чужинців запросив той, кого ти вважаєш сім'єю? Як жити далі?
⠀
"Смерть лева Сесіла мала сенс" сподобалася мені з другої половини. В першій частині я намагалася зрозуміти, хто кому ким приходиться і що за душею у кожного з героїв. Останнє відкриється пізніше.
⠀
Книжка - про сім'ю. Власне, про кілька сімей, об'єднаних однією подією, яка й зробила їх всіх великою родиною. Але в кожній родині - свої таємниці.
⠀
Починається все у Донецьку ще за часів Радянського союзу. Партійний діяч пропонує до річниці з дня народження німецького комуніста назвати на його честь новонароджених дітей. Малюків у той день народилося четверо - і про їхні родини розповідає ця книжка. Про життя радянське і життя сучасне. Про мрії і втрати, бізнес і війну. Стяжкіна зачіпає велике різноманіття тем, і часто дуже болісних. Мені защеміло ще з перших сторінок - першої втрати. Місцями було смішно, частіше - життєво.
⠀
Зустрічі, суперечки, романи, діти. Суспільні і політичні стереотипи. Авторка намагалася розкрити характер героїв кількома штрихами - я таке люблю. Без довгих описів і пояснень: одна коротка сцена, і ти просто німієш (як з волоссям для аналізу ДНК, наприклад). Або сцена про вчительку-"вату". Просто прекрасно.
⠀
Але мені було трохи мало. Зрештою, певно, це ознака гарної книжки - її завжди мало.
Анонім
