Ну такий вже закручений сюжет, що я аж загубилася... Багато дійових осіб, різні часові відрізки, не хронологічні події. Розповідь ведеться від третьої особи, що, як мені здалося, повинно було допомогти розкрити краще сюжет книги, але мені не допомогло. Я постійно губила цю ниточку, навіть, деякі моменти перечитувала ще раз, щоб зрозуміти. Я такого не люблю, це складно для мого сприйняття. Інколи після прочитання книги, я питаю у гугла про що вона була ?‍♀️ Не тому, що я просто перегортала сторінки, або не вдумливо читала, а тому що просто мені було зрозуміло не все або все не зрозуміло. Ось з цією книгою - саме той випадок - я дуже заплуталась в сюжеті і не змогла розплутати клубок, який створився в моїй голові (Гугл не допоміг, якщо що ?) З позитивного. Мені імпонував стиль написання: гарна мова з цікавими словами та зворотами, колорит українського села, трошки містики, описи. А сам сенс книги мене не зачепив. P.S. Я свідомо обирала цю книгу для читання. Хочу більше познайомитися з творчістю сучасних українських письменників/письменниць.

Все у житті вертається бумерангом? ⠀ У темному-темному лісі у старій-старій хатинці жила собі відьма. Ну, або її такою вважали. А після смерті цієї літньої жінки у домі поселилася молода дівчина. Дуже химерна. Може, й відьма. У селі трохи остерігалися, але допомагали. ⠀ І у цю стару хижину привіз свою тяжкохвору дочку мер сусіднього міста. Дорогі клініки і знамениті лікарі не змогли допомогти - а химерна дівчина з лісу зможе? Чи дійсно за гріхи батьків можуть відповідати діти? ⠀ Цікавий сюжет, реалістично змальоване українське суспільство з усіма своїми бідами, від бідності до алкоголізму. Композиція теж мені сподобалася: окремі розділи, які розкривають героїв, а не лише штрихи для реалізації задуму. ⠀ Але стиль - ну геть не моє. Так важко мені читалася: багато коротеньких речень, звертань, вставних слів. Поступово я трохи звикла і читалося вже легше, але на початку ніяк не могла пірнути у текст. Якщо вас така стилістика не лякає, то спробуйте - книга цікава!

Одна з улюблених українських авторок. ЇЇ містично драматична книга викликає мурахи по тілу. Книга читається легко і невимушено, рекомендую любителям простих життєвих історій з ноткою магії та вірувань. Авторка надзвичайно легко та чарівно описує красу лісі і місце, де знайшла прихисток зранена юна душа. Лісові жителі, маленька хатинка, трави і листя все живе, дихає, ніби володіє власними чарами. Вражає читача хитре сплетіння доль героїв, бо кожне зло чи переступ, заподіяне зло не покаране і не відмолене кидає тінь на майбутні покоління. Дівча з круком на плечі лікує ту, яка однією ногою в могилі.